Тема: Діагностика у виховній роботі. Методика формування свідомості учнів
План
1. Методологічні основи та принципи вивчення учнів та учнівського колективу.
2. Програма вивчення особистості та колективу.
2.1 Методика і техніка діагностики, оформлення і використання її результатів.
2.2 Критерії ефективності виховної роботи.
2.3 Діагностика рівня вихованості учня і учнівського колективу.
Література:
1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 304 с.
2. Методика воспитательной работы: Учеб пособие для студенов пед. интов/ Ю.П. Азаров, Л.М. Байтенова и др.; Под ред. Л.И. Рувинского. М.: Просвещение, 1989.— 316 с.
3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 608 с.
4. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. посібник/ Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін.: За ред. Н.Г. Ничкало. — К.: Вища школа, 1992. — 333 с.
Методологічні основи та принципи вивчення учнів та учнівського колективу
|
|
Вивчення учня і учнівського колективу необхідне для того, щоб:
- творчо підійти до вибору найбільш ефективних форм і методів виховання;
- враховувати і оцінювати результати виховної роботи;
- виявляти і ліквідувати недоліки в організації і методиці виховної роботи;
- забезпечувати індивідуальний підхід до кожного вихованця;
- ефективно вирішувати поряд з загальними завданнями виховання індивідуальні завдання кожного учня.
Методологічною основою вивчення учнів та учнівського колективу виступають положення психолого-педагогічної науки щодо провідної ролі діяльності у формуванні особистості, єдності діяльності та свідомості, активності особистості як суб’єкта діяльності, концепція особистісно-орієнтованого індивідуально-творчого підходів до виховання учнів.
Основними принципами (керівними положеннями, вимогами) до вивчення учня і колективу є:
1. всебічне вивчення особистості: вивчення інтелектуальної, емоційно-вольової і практично-дієвої (поведінкової) сфер особистості;
2. систематичність вивчення;
3. комплексний характер вивчення: вивчення сформованості якостей по всім напрямкам, комплексне використання методів вивчення, вивчення виховання в сім’ї, в школі, в позашкільних закладах.
4. об’єктивність інтерпретації результатів вивчення;
5. створення в процесі вивчення емоційно-психологічного комфорту:
- діалогізм в процесі вивчення;
- відкритість.