Повні і неповні речення розмежовуються за наявністю чи відсутністю тих або інших членів речення.
Повними є речення, в яких наявні всі члени речення.
Неповними є речення, у яких пропущений один або кілька членів, але їх можна встановити з попереднього речення чи з ситуації.
При визначенні неповних речень треба зважати на їх структурну і семантичну повноту або неповноту. Наприклад: Професор читає лекцію для старшокурсників, а доцент – для першого курсу. Обидві частини відрізняються за структурою: в першій є присудок, у другій він відсутній. Для розмежування повних і неповних речень важлива неперервність синтаксичних зв’язків. У першій частині речення вони неперервні:
Професор (що робить?) читає (що?) лекцію
(для кого?) старшокурсників.
Доцент (що робить?).... (що?)...
(для кого?) для першого курсу.
Структура і семантична неповнота другої частини легко встановлюється на основі попереднього контексту.
За структурними і семантичними ознаками можна виділити такі різновиди неповних речень:
1) структурно і семантично неповні. Їх ще називають ситуативні та контекстуальні, бо відсутній член речення допомагає відновити ситуація або контекст.
- Ви з Києва?
- Так.
- Як там?
- Спека.
Професор читає лекцію для старшокурсників, а доцент – для першого курсу.
2) структурно неповні, але семантично повні (еліптичні речення – випадання). Особливістю є те, що в них немає присудка, проте поза ситуацією і контекстом вони сприймаються як повні. Отже, еліптичні речення – це такі, в яких уявлення про пропущений член встановлюється з власного змісту і будови: Дівчина швидко-швидко так до хати.
Неповними можуть бути як двоскладні, так і односкладні речення.
Тире в неповних реченнях
У неповних реченнях тире ставиться на місці пропущеного присудка: Професор читає лекцію для старшокурсників, а доцент – для першого курсу.
Якщо пропущений інший член речення, то тире може ставитися або ні: По однім боці хвилюється пшениця, по іншім – сад росте. По однім боці хвилюється пшениця, по іншім сад росте.