Міжнародна ліквідність

Це можливість країни чи групи країн забезпечувати свої короткострокові зовнішні зобов'язан­ня прийнятними платіжними засобами. Міжнародна ліквід­ність характеризує зовнішню платоспроможність країн чи ре­гіонів та пов'язана з забезпеченням міжнародної валютної си­стеми міжнародними резервами, необхідними для її нормаль­ного функціонування, з порядком їхнього створення і регулю­вання.

Міжнародна ліквідність виконує три функції:

— засіб формування ліквідних резервів;

— засіб міжнародних платежів;

— засіб валютної інтервенції.

Основну частину міжнародної ліквідності становлять офі­ційні золотовалютні резерви. До золотовалютних резервів на­лежать запаси золота в стандартних зливках, а також висо-коліквідні іноземні активи у вільно конвертованій валюті (ва­лютні резерви). Крім того, до золотовалютних резервів держа­ви можуть належати дорогоцінні метали (платина і срібло), якщо вони використовуються в міжнародних своп-операціях чи під них отримана валюта.

Власні резерви формують так звану абсолютну ліквідність. Кредити іно­земних банків та кредити Міжнародного валютного фонду – формують "умовну ліквідність".

Валютний курс.

Валюта є товаром, і як усякий товар, має свою ціну. Ціна валюти — валютний курс. Валютний курс ви­значають як вартість грошової одиниці однієї країни, вираже­ну в грошових одиницях іншої країни. Основна роль валютно­го курсу пов'язана:

— з необхідністю конвертації одних грошових одиниць в інші під час здійснення міжнародних операцій (торгівля това­рами і послугами, міжнародне кредитування та інвестування);

— порівняння цін на світових товарних ринках, а також вартісних показників різних країн;

— періодична переоцінка рахунків у іноземній валюті фірм, банків, урядів і фізичних осіб.

Залежно від міри втручання органів грошово-кредитного регулювання у ринкове курсоутворення, валютні курси поді­ляються на плаваючі та фіксовані.

Фіксований курс означає закритість грошової системи, пов­ну незалежність офіційного валютного курсу від ринкових ко­ливань. (Найефектнішим варіантом цього типу є курс, що фік­сується центральним банком.) Така закритість, як правило, вводиться під час слабкої, нестійкої грошової системи.

Вільно плаваючий курс, коли централь­ний банк усувається від регулюючих дій (якщо не відбудеться яких-небудь непередбачуваних подій). Плаваючий валютний курс залежить від ринкового попиту та пропозиції на валюту на валютному ринку і може суттєво коливатися. Вільно плава­ючий курс характерний для сильної, стійкої економіки.