Проблема надання психолого-педагогічної допомоги особистості

В умовах перебудови системи цінностей і духовних орієнтирів особливого значення набуває проблема адаптації дитини, молодої людини до особливостей сьогодення. Сучасний кризовий стан суспільства створює систему впливів, що перешкоджають ефективній самореалізації особистості, розкриттю її здібностей та обдарувань.

Об'єктивні впливи:

> екологічна криза;

> соціально-політична нестабільність;

> економічна невизначеність. Суб'єктивні впливи:

> родинні;

> релігійні;

> культурні;

> національні.

Саме тому надзвичайної ефективності набуває проблема надання психолого-педагогічної допомоги особистості.

Головним завданням соціального педагога, що працює в галузі психологічної допомоги є здійснення немедичної корекції чи терапії у ставленнях дитини до себе, до інших і до реального життя.

1. Корекція ставлення до себе, до власного "Я" передбачає прояв адекватної самооцінки; усвідомлення причин пригніченості і їх подолання; реставрацію адантивності; вироблення навичок самостійності; створення ситуації антииавіювання; формування почуття гідності; поваги до себе; зміну ієрархії у системі цінностей, домагань.

2. Корекція ставлення до інших (далеких і близьких) базується на здатності до емпатії, розумінні почуттів інших, чуйності; здатності до доброзичливого сприйняття стану та інтересів, переваг і недоліків інших осіб; набуття навичок повноцінного спілкування, вміння запобігати появі конфліктів і своєчасного долання конфліктних ситуацій.

3. Корекція ставлення до життя можлива за умови отримання навичок вибору і прийняття рішення; мобілізації і самоорганізації; досягнення стійкості до неприємностей, загроз; оптимістичного ставлення до реальності; подолання перешкод, труднощів.

У практиці психолого-педагогічіюї допомоги традиційно діє індивідуальна та групова форми роботи з клієнтом.

Переваги індивідуальної форми роботи: окремо взятому учаснику приділяється уваги більше, ніж в умовах індивідуальної терапії.

Переваги групової форми роботи: в сфері міжособистісних стосунків людина відчуває потребу в емоційному теплі, розумінні і контакті з іншою людиною. Соціальні суперечності нашого суспільства нерідко викликають у людини відчуття небезпеки, недовіри і безсилля. Таким чином, досвід, що набувається в спеціально організованих групах, сприяє протидії відчуженню, допомагаючи вирішенню проблем, що з'являються в процесі міжособистісної взаємодії.