Види понять за змістом

ВІСІМ видів, які поєднані у чотири пари:

Конкретні – абстрактні:

ü Конкретними є поняття, які називають предмет або явище – “книга”, “конституція”

ü Абстрактні поняття називають не предмет, а окремі його властивості. “доброта”, “червоний”, “недбалий”, “начитаний”

Позитивні – негативні:

ü Позитивні - поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний – “учень”, “лідер”, “порядок”, “правосвідомість”

ü Негативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується – “недобрий”, “малокультурний”, “неправомірний” тощо.

Відносні і безвідносні (парні і непарні);

ü Відносні (парні ) – поняття, які мають органічну єдність і не можуть мислитися окремо – тоді вони втрачають смисл – “батьки – діти”, “право - ліво”, “начальник – підлеглий”

ü Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв’язком і не мають логічної пари – “троянда”, “лопата”, “книга”

Сукупні і несукупні

ü Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле – “композиція”, “колекція”, “колектив”, “сузір’я”, “група”, “табун”

ü Несукупні показують предмет, який може мислитися в однині – “водій”

Звернути увагу: кожне поняття може бути характеризоване з позицій об’єму і змісту: “Колектив” – загальне за об’ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття;