Операції SWAP

Валютний «своп» - це валютна операція, яка поєднує купівлю-продаж валюти на умовах «спот» з одночас­ним продажем (або купівлею) тієї самої валюти на певний тер­мін на умовах «форвард», тобто здійснюється комбінація двох протилежних угод на однакові суми, але з різними датами валю­тування. Операції «своп», як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 місяців, значно рідше зустрічаються своп-операції з терміном виконання до п'яти років.

Операції «своп» здійснюються як між комерційними банка­ми, так і між комерційними банками і центральним банком країни, а також безпосередньо між центральними банками кра­їн. В останньому випадку вони є угодами із взаємного кредиту­вання в національних валютах відповідних країн.

Нині розрізняють класичні операції «своп» та їх різновиди у вигляді опціонних, валютно-відсоткових «свопів» тощо.

Класичні «свопи» залежно від послідовності виконаних опе­рацій «спот» і «форвард» поділяють на репорт і депорт.

Репорт - це продаж валюти на умовах «спот» і одночасна купівля на умовах «форвард». Депорт - купівля валюти на умо­вах «спот» і продаж на умовах «форвард». Операція, коли купів­ля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за курсом «аутрайт», називається «форвард-форвард» або «форвардний своп».

У разі укладення угоди «своп» дату виконання ближчої уго­ди називають датою валютування, а дату виконання зворотної угоди, віддаленої в часі, - датою завершення «свопу».

Залежно від термінів укладення угоди «свопи» поділяють на:

• звичайні (операції репорт і депорт);

• тижневі - «своп» s/w, якщо перша угода ви­конується на умовах «спот», а друга - на умовах тижневого «форварду»;

• одноденні - «своп» t/p, якщо перша опе­рація здійснюється з датою валютування «завтра», а зворот­на - на умовах «спот»;

• форвардні («форвард-форвард»).

Головна мета валютних «свопів» полягає в:

• забезпеченні фінансування довгострокових зобов'язань в іно­земній валюті;

• хеджуванні довгострокового валютного ризику;

• заміні валюти, у якій надходять прибутки від інвестицій, на іншу за вибором інвестора;

• забезпеченні конвертації експортованого капіталу в іншу ва­люту.

Технічно хеджування валютних і фінансових ризиків із до­помогою валютних «свопів» здійснюється шляхом фіксації ва­лютного курсу на майбутній період та організації зустрічних грошових потоків.

Укладення угод «своп» здійснюється на основі підписання контракту, який має стандартну форму і містить стандартні реквізити. Будь-який контракт складається з трьох основних розділів:

1. Предмет контракту (зазначаються суми, валюти, терміни пла­тежів, здійснюються необхідні розрахунки).

2. Умови анулювання «свопу», ризики неплатежів тощо.

3. Питання кредитування, відповідальність сторін, особливі умови.