Під час здійснення міжнародної торгівлі проводяться операції між двома і більше національними ринками, коли банки-ділери різних країн взаємодіють один з одним. Такі операції часто включають арбітражні операції на двох або трьох ринках.
Процес арбітражу, коли учасники ринку купують валюту, вартість якої падає, і продають валюту, вартість якої перевищує обмінний курс в інших ринкових центрах, породжує тенденцію закону однієї ціни.
Валютний арбітраж - це одночасні купівля і продаж валюти на різних ринках з метою отримання прибутку від різниці у валютних курсах за касовими і строковими операціями на фінансових ринках світу. Валютні курси на різних ринках завжди враховують перекази валют з одного ринку на інший. Якщо валютні курси відрізняються між собою на величину, що перевищує операційні витрати, пов'язані з переказом валют, то з'являється можливість одержати зиск від курсових різниць. У цьому і полягає валютний арбітраж.
Часовий валютний арбітраж передбачає одержання прибутку від різниці валютних курсів у часі, а просторовий - від їх різниці на територіально віддалених ринках. Простий арбітраж виконується з двома валютами, а складний (крос-курсовий) - з трьома і більше валютами.
Ці операції сприяють забезпеченню взаємозв'язків курсів валют, їх вирівнюванню на різних ринках та їх стабілізації.