Міжнар наук-технол обмін (МНТО)- сукупність ек відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень. Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням НТП. Розширення НДДКР вимагає фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці.
Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для проведення НДДКР, досягнення високих темпів економічного розвитку за рахунок використання передових технологій інших країн.
Особливості:
1. розвиток ринку наукоємних технологій;
2. монополія найбільших фірм на ринках технологій;
3. технологічна політика ТНК;
4. взаємини ТНК із країнами, що розвиваються;
5. участь у міжнародному технологічному обміні венчурних фірм;
6. розвиток міжнародної технічної допомоги.
Інтелектуальна власність - це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об”єкта інтелектуальної власності.
|
|
Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент – це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.
Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі(при цьому сам винахідник залишається невідомим).
Основні міжнародні форми передання технологій:
1.Продаж патентів.
2.Міжнародне ліцензування.
3.Міжнардний інжиніринг.
4.Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
5.Іноземні інтелектуальні інвестиції.
6.Міжнародні міжвузівські стосунки.
7.Наукові міжнародні конференці, симпозіуми, семінари,
8.Створення комп”ютерних банків даних (Банк промислової та технологічної інформації при ЮНІДО)
9.Технологічний шпіонаж.
Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.
Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.
|
|
Основні види ліцензій:
1. Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліцензіату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.
2. Виняткова ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винахадом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.
3. Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.
Ліцензії бувають патентні (підверджують передачу права використання патенту без відповідного ноу-хау) і безпатентні (підверджують право використовувати ноу-хау без патентів на винахід).
Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних прав на використання винаходу:
-Роялті – це періодичні процентні відчислення.
-Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово(або в розстрочку).
-Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи петентами, які за передбаченням є еквівалентними.
-Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.
-Передача цінних паперів і надання права участі у прибутк.