Сфера використання - науково-технічна література, освіта.
Основне призначення - викладення результатів досліджень (про людину, суспільство, явища природи тощо), обгрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань роз’яснення явищ, активізація інтелекту читача для їх осмислення.
Основні ознаки:
• ясність (понятійність) і предметність тлумачень;
• логічна послідовність і доказовість викладу;
• узагальненість понять і явищ;
• об'ективний аналіз;
• точність і лаконічність висловлювань;
• аргументаія та переконливість тверджень;
• однозначне пояснения причинно-наслідкових зв'язків;
• докладні висновки.
Основні мовні засоби:
• велика кількість наукової термінології;
• наявність схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і позначок;
• оперування абстрактними, переважно іншомовними, словами;
• використання наукової фразеолоії, термінологічних словосполучень;
• залучення цитат і посилань на першоджерела;
|
|
• як правило, відсутність авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики;
• чітка композиційна структура тексту (поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації);
• характерна монологічність текстів;
• переважання різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).
Окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників, наявні дієслівні форми, зазвичай безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу; значну роль відіграють дієприслівникові й дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмета та явища.
Науковий стиль поділяється на 4 підстилі.
1) власне науковий — монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, реферат, повідомлення, курсова й дипломна роботи, тези;
2) науково-популярний — застосовується для доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців;
3) науково-навчальний — реалізується в підруч-никах, лекціях, бесідах для логічного й образного викладу;
4) виробничо-технічний — використовується у спеціальній літературі, що обслуговує різноманітні галузі господарства та виробництва.
Особливості лексики та синтаксичної організації