Портфельні інвестиції міжнародних корпорацій

Предметом портфельних інвестицій є цінні папери. Сюди відноститься рух цінних паперів, що пов’язаний з різними валютами, зокрема лістинг материнською корпорацією на зарубіжних ринках, купівля цінних паперів, емітованих в інших країнах і т. ін. У цьому зв’язку існують дві форми інвестиційного процесу: пряма (без посередників) і фондова. В основі практики портфельного інвестування лежить концепція міжнародної диверсифікації портфелів, що містить такі положення: 1. Модель оцінки капітальних активів. 2. Багатокраїнна модель. 3. Арбітражне ціноутворення. 4. Ефективність і недосконалість ринку. 5. Валютний фактор. 6. Раціональні очікування та оцінка міжнародних активів. 7. Лінія ринку капіталів. 8. Побудова портфелів. 9. Кореляція доходів між національними ринками акцій. 10. Скорочення портфельних ризиків шляхом міжнародної диверсифікації. 11. Розробка міжнародних портфельних стратегій. 12. Оцінка дохідності і ризику за портфелем.

Міжнародний портфельний менеджмент, що складається з трьох основних етапів: 1. Обґрунтування міжнародних інституціональних портфельних стратегій. 2. Управління міжнародним портфелем. 3. Оцінка міжнародних інвестиційних характеристик. Три найпоширеніші портфельні стратегії: індексація портфеля з урахуванням крупних ринків; агресивне проникнення і вихід з ринкових секторів; глобальні стратегії.

Управління міжнародними портфелями будується на застосуванні таких підходів: пасивне управління, основою якого є гіпотеза про ринкову ефективність;активне управління з проведенням всебічного аналізу, складанням прогнозів та прийняттям рішень «тоб-даун» (згори донизу — відбір національних фондових ринків та диверсифікація) або ж «боттом-ап» (знизу нагору — відбір галузі і диверсифікація за галуззю);модифіковане активне управління на основі побудови кривої граничного рівня портфельної ефективності 20 і більше національних фондових індексів провідних акцій;