Ефективність проектів із різними строками їх використання

Альтернативна вартість проекту Б дорівнює сумі чистого доходу, який міг би бути створений відхиленим проектом А, здійснюваним за рівних з проектом Б умов, тобто протягом п’яти років. На практиці врахування альтернативної вартості досягається шляхом зрівнювання життєвого циклу проектів. Для цього використовують показник ануїтетної чистої теперішньої вартості (ANPV). Його визначають як частку від ділення NPV даного проекту на значення ануїтету, що відповідає числу років використання проекту і прийнятій для розрахунку NPV дисконтній ставці, тобто за формулою:

, (3.12)

де – коефіцієнт ануїтету.

Коефіцієнт ануїтету в свою чергу обчислюється в такий спосіб:

. (3.13)

Не торкаючись походження виразу, слід зазначити, що являє собою суму коефіцієнтів дисконтування по проекту за період його використання (). Тому показники ANPV виражають усереднену величину чистої теперішньої вартості, приведену до єдиного відрізку часу використання проектів. З їх допомогою і проводять ранжування проектів.

У варіантах наведеного прикладу коефіцієнт ануїтету становить:

а) по проекту А:

;

б) по проекту Б:

Ануїтет або фінансова рента – ряд послідовних платежів, сплачуються у вигляді грошової суми через рівні проміжки часу (щомісяця, щокварталу щорічно) незалежно від їх походження, мети та використання.

.

Тоді ануїтетна чиста теперішня вартість проектів дорівнюватиме:

а) проект А:

;

б) проект Б:

.

Звідси випливає, що прийняти слід проект А, для якого значення ANPV вище.

Виникають певні ускладнення і при виборі взаємовиключних проектів, які різняться за обсягом інвестицій. У цьому випадку частіше виникають конфлікти не тільки між NPV і IRR, а і між NPV і PI. Таке явище відмічене у варіантах, наведених в табл. 3.6. За величиною NPV проект Х, а за іншими показниками ефективності (PI, IRR) – проект У. Як уладнується даний конфлікт? Це залежить від умов, в яких приймається рішення про інвестиції. Частіше, якщо не існує обмеження капіталу, то конфлікт вирішується на користь проекту кращого по NPV. Проте вірогідне й інше: проект Х може бути прийнятий, якщо в менших за обсягом не взаємовиключних проектах (двох-трьох), в які можна включити весь наявний капітал (наприклад, 1000 тис. грн), створюватиметься сукупна NPV не більша 700 тис. грн. Або іншими словами: проект Х не слід вважати прийнятним, якщо будь-яка інша комбінація менших не взаємовиключних проектів забезпечуватиме протягом обумовленого періоду більшу величину NPV, ніж по проекту Х.