ФВА технології виробництва продукції рослинництва

Технологія виробництва продукції – це система прийомів і операцій ведення певної галузі, яка враховує біологічні, технічні й організаційно-економічні умови, і спрямована на одержання більшої кількості високоякісної продукції при менших затратах праці та коштів на її одиницю.

Для досягнення високої результативності виробництва, технологічний процес має бути організований так, щоб забезпечити якомога кращий водно-повітряний режим, режим живлення рослин та оптимізацію інших факторів виробництва.

Науково-дослідними установами установлено вплив важливіших факторів на урожайність сільськогосподарських культур, собівартість продукції тощо. Проте донедавна такі дослідження, як правило, мали безсистемний характер. Досліджувалась ефективність одного із заходів на достатньо високому агрофоні інших, чого в переважної більшості підприємств у зв’язку із незабезпеченістю їх ресурсами не спостерігається. Тому в практиці виявилось, що здійснення окремого заходу не сприяло одержанню очікуваного ефекту. Необхідне системне здійснення комплексу заходів, що знаходить своє втілення у прогресивній технології вирощування сільськогосподарських культур. У зв’язку з цим виділяють так звані звичайні і прогресивні технології. Прогресивні технології відрізняються від звичайних тим, що останні базуються на спрощеному варіанті виробництва.

При застосуванні звичайних технологій виконуються лише абсолютно необхідні операції на вирощуванні сільськогосподарських культур (оранка, культивання, сівба, збирання врожаю тощо). Комплекс робіт при прогресивній технології вирощування культур значно ширший (здійснюється системне внесення добрив, проведення захисних заходів, зрошення і т. д.). Тому застосування прогресивних технологій супроводжується збільшенням витрат (часто, значним).

Технологічні операції відображують в технологічних картах вирощування сільськогосподарських культур. При розробці проекту його показники слід узгоджувати з обсягом передбачуваних ресурсів для їх вирощування. В даному разі належить керуватись правилом: при раціональному використанні ресурсів (робочої сили, матеріальних засобів) їх витрата на одиницю продукції не зростає.

Проте відмічена залежність має місце не завжди, що зумовлює необхідність аналізу проекту не тільки на стадії його розробки, а і в процесі експлуатації. При розробці проекту варто скористатись даними досвіду інших підприємств подібного типу, які знаходяться в тій же природній зоні і ведуть виробництво аналогічних видів продукції.

Оцінку ефективності спроектованих заходів проводять за показниками:

- урожайність культур;

- продуктивність праці;

- собівартість одиниці продукції;

- умовний прибуток на 1 га посіву (різниця між вартістю валової продукції в цінах реалізації і виробничими витратами);

- рівень рентабельності.

У цьому переліку перевагу слід надавати показнику умовного прибутку в розрахунку на 1 га посіву (оціночний показник). У ньому знаходить відображення і урожайність сільськогосподарських культур, і собівартість та ціна реалізації одиниці продукції. Рівень рентабельності є важливим відносним показником ефективності технології. Але обсяг виробництва продукції на рівень рентабельності може не впливати. Тому в окремих випадках він вступає в конфлікт з показником умовного прибутку на 1 га: відмічається підвищення рівня рентабельності при відносному зменшенні умовного прибутку на 1 га, або навпаки.

Вивчення показників результативності виробництва має бути системним. Пояснимо це на такому прикладі. Якщо урожайність обумовлює валовий збір продукції на даній площі посіву, то собівартість значно впливає на рівень рентабельності її виробництва. В поєднанні урожайність і собівартість одиниці продукції великою мірою, за інших рівних умов, визначають величину умовного прибутку на 1 га посіву.

Разом із відміченими показниками при вивченні технології виробництва у рослинництві можуть використовуватись і такі, як виробничі витрати, затрати праці в розрахунку на 1 га посіву та інші. Власне це не показники ефективності технології вирощування культур. Їх слід сприймати як фактори, які характеризують ресурсне забезпечення виробництва певного продукту, відображають умови вирощування культур, пояснюють зміни результатів виробництва.

Зразок методики оцінки ефективності технології вирощування однієї із культур наводиться в табл. 6.5.