Дослідження громадської думки

Поважні соціологічні організації рідко звинувачують у таких явних вадах, як описані вище. За умови, що їхні результати ви передаєте точно (а це означає, зокрема, що десь у публікації треба вказати максимальну похибку), і в контексті вони навряд чи можуть ввести читачів в оману. Зрештою, читачі самі вирішують, довіряти опиту­ванням чи ні.

Українські центри дослідження громадської думки:

EXIT POLL

Research & Branding Group

Всеукраїнська соціологічна служба

Інститут соціології НАНУ

Український інститут соціальних досліджень

Київський міжнародний інститут соціології

Соціологічна асоціація України

Фонд "Демократичні ініціативи"

СОЦІС, Центр соціальних та політичних досліджень

Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова

Небезпека з опитуваннями громадської думки полягає в тлума­ченні. Треба запам’ятати кілька ключових моментів:

Тенденція кількох опитувань вагоміша за результат одного

Поодиноке дослідження може бути шахрайством і не варто йому надто довіряти. Та якщо кілька опитувань виявляють переважно однакову тенденцію, є велика ймовірність, що вона справжня.

Звертайте увагу на вибірку

У політичних дослідженнях, особливо з наближенням виборів, ЗМІ часто замовляють опитування нашвидкуруч. Вони переважно робляться на маленьких вибірках і не надто достовірні.

Порівнюючи результати опитувань, звертайте увагу на похибку

Класична помилка в публікаціях про опитування – порівнювати два дослідження й вбачати сенс там, де його немає. Якщо перше опитування виявило, що 45% підтримує уряд і 42% – опозицію, а в результаті другого обидві сторони дістали по 44%, чи втратив уряд підтримку? Все залежить від максимальної похибки. Якщо в першому дослідженні вона дорівнює 3%, уряд мав від 42% до 48%, а опозиція – від 39% до 45%. Якщо в другому похибка та­кож становить 3%, обидві сторони підтримують 41 % – 47% опи­таних. Результат другого опитування цілком уміщується в межах статистичної похибки першого, тож з позиції статистики, нічого не змінилось. Щоб робити висновки про зміни, вам потрібні подаль­ші опитування, які б виявили відхилення від попередніх меж.

Проте деякі мас-медіа нехтують загальновизнаними стандартами і, більше того, свідомо порушують їх, подаючи результати опитування громадської думки некоректно, якщо не сказати "по-нехлюйськи". Ось як, наприклад, подано результати опитування громадської думки, проведеного компанією GFK–USM на замовлення Інституту політики Миколи Томенка, на першій сторінці газети "Час" (№ 49, 21–27 грудня 2001 р.). Не без певних зусиль читач може зрозуміти, що опитування відбувалося десь у грудні, що обсяг вибірки становить 1000 осіб, що предметом дослідження є виборчі преференції громадян, тобто їх ставлення як до вірогідних учасників майбутніх президентських перегонів, так і до партій та блоків, котрі стартують на виборах до Верховної Ради (зверніть увагу, що тут досліджуються два різні аспекти громадської думки). На користь достовірності опитування свідчить те, що було взято до уваги не тільки тих, хто визначився зі своїм вибором, але й тих, хто ще не визначився. Проте за цього вираховувати співвідношення двох цих категорій респондентів автори публікації не стали, залишивши надто цікавому читачеві можливість попрацювати з калькулятором власноруч. Годі й казати, що мало хто стане це робити. Таким чином, поза увагою читачів залишається надзвичайно важлива інформація, натомість на перший план висувається „переможний рейтинг”. А до того ж ні методу збору інформації, ні точного формулювання запитань, ні статистичної оцінки погрішності, як цього вимагає закон про вибори, тут не вказано.

Більше того, інформацію про результати опитування під багатообіцяючим заголовком „Віктор Ющенко може стати Президентом” розміщено на першій полосі газети, що можна вважати принаймні некоректним, а особливо враховуючи те, що на цій сторінці розміщено тільки два друкованих матеріали. А головною „фішкою” цього рейтингу є те, що його поставлено під „шапкою” „Передбачення Чорновола”, що відразу й кидається в очі. Відтак читачеві стає очевидним, що рейтинг популярності Ющенка та можливість його обрання Президентом іде (вміщено!) в контексті пророчої візії В’ячеслава Чорновола. Таким чином, сам дизайн подання інформації „провокує” „потрібну” його інтерпретацію. На нашу думку, цей рейтинг можна розглядати як приховану рекламу Віктора Ющенка та „Нашої України”.

Рекомендації щодо подачі даних соціологічних опитувань

- Не починайте випуск новин або інформаційну програму з подання результатів соціологічного опитування.

- Результати опитувань, у яких ставиться запитання про те, як виборці збираються голосувати, не слід представляти в заголовках новин, якщо тільки реакція респондентів на запитання не є настільки важливою й достовірною, щоб бути винесеною в заголовок, а посилання на результати цього опитування не слугуватимуть подальшому поясненню цієї реакції. Проте це трапляється вкрай рідко.

- Не покладайтесь на інтерпретацію результатів соціологічного опитування, подану організацією, яка їх проводила; звертайте увагу на запитання, умови та напрямок анкетування.

- Уникайте вживання стосовно результатів соціологічного опитування висловів, що можуть завищити їх вірогідність, адже соціологічні опитування нічого не „доводять” і не „свідчать” вони тільки „інформують” і „привертають увагу”.

- Завжди вказуйте у відсотках можливу погрішність дослідження й обов’язково враховуйте цей відсоток, представляючи лідерів опитування. Наприклад, Х відірвався від своїх конкурентів на 15%, враховуючи, що можлива неточність становить +/–5%.

- Не забувайте зазначати дату проведення соціологічного опитування і будьте готові зіставити його результати з важливими для динаміки громадської думки подіями, які мали місце в той час або незабаром після нього.

- Завжди вказуйте, хто проводив соціологічне опитування.

- Якщо опитування проводилося по телефону, це слід обов’язково зазначати.

- Покладайтеся на результати солідних соціологічних опитувань, проте втримуйтесь від спокуси вважати їх більш цінними інформативно, ніж вони є.

- Зважайте на характер дослідження і приділяйте соціологічним опитуванням більше уваги, ніж просто відображенню загальної картини. Робіть це завжди, за винятком коротких випусків новин.