Метод анкетування

Анкетування - це опитування засудженого по заздалегідь складеним запитанням з метою одержання кількісних та якісних даних.

Наприклад, анкетним методом можна вивчати знання, інтереси, думки засуджених по тим чи іншим моральним, правовим, естетичним і іншим питанням.

Опитування засудженого здійснюється у письмовому (іноді в усному) виглядіза допомогою анкети або опитувального листа.

Анкетування дозволяє охопити велику групу осіб, провести дослідження проблеми в найкоротші строки.

Однак до результатів анкетного опитування треба підходити обережно, тому що вони носять у відомій мірі суб'єктивний характер. Засуджені повинні бути переконані, що анкетне опитування не буде використано їм на шкоду і таємниця опитування буде збережена.

Перші варіанти анкет необхідно випробувати на окремих засуджених.

Під розробки анкети, у ході попереднього анкетування варто виявити:

§ які питання в анкетах дають найбільшу кількість інформації з досліджуваної проблеми;

§ які питання вимагають зміни;

§ які визначення або формулювання повинні бути опущені через недостатність інформації, що подається;

§ як краще згрупувати питання в анкетах, щоб в подальшому полегшити обробку даних;

§ чи дозволяють одержувані дані застосовувати методи статистичної обробки матеріалу тощо.

На основі отриманих результатів розробляються остаточні варіанти анкет.

Аналогічно інтерв’юванню, запитання в анкетах можуть бути прямими і опосередкованими.

Пряме запитання: „Чи задовольняють Вас умови праці?”

Опосередковане запитання: „Чи погоджуєтесь Ви з думкою про те, що умови праці засуджених задовільні?”

Анкети бувають:

§ закриті, тобто кількість варіантів відповідей обмежена дослідником;

§ відкриті,відповідь формулюється довільно власною думкою.

§ Перед анкетуванням необхідно перевірити ступінь розуміння запитань даною аудиторією.