2015-07-21
432
Корекційно-розвивальні завдання:
- розвивати артикуляційний апарату засобами гуління, агукання, лепету, наслідування голосу дорослих;
- розвивати різні способи взаємодії з дорослими;
- відтворювати деякі голосні звуки, поєднувати звуки у звукосполучення, склади;
- навчати слухати, чути й розрізняти інтонації голосу дорослого, звуки природи, музичних інструментів, мовних і немовних звуків;
- формувати пасивний словниковий запас малюка вживанням під час спілкування слів-назв, слів-дій, слів-ознак знайомих предметів, слів на позначення просторових категорій, слів-назв частин тіла, вбрання та ін.;
- впізнавання свого імені реагуючи тілом на нього, голосу мами і тата;
- використання деяких жестів, повторення їх спільно з дорослим і самостійно;
- розвиток позитивних емоцій, збережених аналізаторів, гучності голосу.
| № з/п | Вік | Норми розвитку зрячої дитини | Рекомендації для батьків дитини з важкими порушеннями зору |
| 1. | Від 0 до 3-х місяців | Спочатку немовля артикулює лише тоді, коли кричить, але поступово починає видавати певні звуки не лише під час плачу. Ви почуєте воркування та слабкі гортанні звуки. Потім малюк спробує вимовляти звуки, які нагадують голосні звуки, − спочатку лише один, а поступово й інші. Ближче до тримісячного віку дитина починає сміятися. Одночасно з опануванням вимови нових звуків, не пов'язаних із плачем, дитина починає реагувати на мовлення оточуючих. Спочатку реакція на звертання до нього виражається мімікою обличчя або рухами тіла. Згодом дитина відповідає звуками. | Розмовляйте з дитиною так часто, як це можливо. Коли дитина чує мову, її нервова система отримує безліч імпульсів, що приводить до розвитку мозку. Прагніть якомога більше розмовляти зі своїм малям, промовляйте всі свої дії. Цим ви допомагаєте його розвитку. Співайте пісеньки. Розповідайте дитині про все, що ви робите в даний момент. Перед тим, як продовжити розмову, покличте дитину на ім’я, щоб вона зосередилася. Супроводжуйте розмову посмішкою і дотиком. Нахиляйте ближче своє обличчя до дитини, коли розмовляєте з нею. Кладіть ручки дитини на своє обличчя, горло, губи. |
| Плач – це форма спілкування маляти з людьми, що оточують його, яка ідентична словесному спілкуванню людей один з одним. | Реагуйте на плач дитини, як тільки ви його почуєте. Адже лише плачем дитя може заявити про свої проблеми. Ось декілька порад, якими ви можете скористатися, щоб заспокоїти маля. Методом виключення встановіть, що дитя не голодне, не мокре, не замерзло, йому не жарко і у нього нічого болить. Візьміть дитя на руки, сядьте зручніше, притисніть його до себе міцніше. Ласкаво поговоріть з дитиною. Скажіть, що з вами вона в цілковитій безпеці. Візьміть дитя за руку. Не відпускайте руку маляти до тих пір, поки не заспокоїться. Якщо описані вище заходи не допомагають, спробуйте інші. Включить воду в душі. Шум води заспокоює. Посадить маля в дитячу гойдалку і покачайте. Одягніть маля і підіть на прогулянку в колясці. Зробіть дитині масаж, виконуючи ніжні довгі погладжування. Якщо ви так і не змогли заспокоїти малюка, викличте педіатра. Можливо, дитя нездорове. Розуміння причин плачу – важливий момент в здійсненні догляду за незрячою дитиною. Негайне реагування на плач незрячого маляти в перші шість місяців не розпестять його. Навпаки, це дасть дитині можливість відчути вашу турботу про неї. Вже з перших тижнів життя ви навчаєте маля довіряти вам. Спокійне, урівноважене дитя значно краще сприймає дійсність, легше виучується і швидше зростає, легше інтегрується до товариства однолітків. | ||
| 2. | Від 3-х до 6-ти місяців | Малюк починає впізнавати мамин голос, відрізняти його від інших голосів. На цьому етапі розвитку немовля може відтворювати 2-3 різні звуки та булькотіти на самоті. Починає поєднувати звуки у звукосполучення, вимовляючи щось на зразок «ба» або «ма». Для відтворення різних відчуттів немовля видає різні звуки. Якщо вокалізує та використовує певні жести, буде намагатися повторювати їх услід за дорослими. Також спробує імітувати мовлення дорослих за допомогою звуків, якими вже користується. | Продовжуйте розмовляти з дитиною, розповідаючи про все, що ви робите. Залишайте дитині час на її відповідь. Давайте дитині можливість передбачити, що відбудеться. Покличте її, коли наближаєтесь. Простягніть руки дитини, щоб доторкнутися до пляшечки або ложечки перед тим, як годувати її тощо. Частіше називайте дитину по імені, скоро вона буде впізнавати його. Размовляючи з дитиною, змінюйте інтонацію голосу. Запропонуйте дитині послухати різні шуми: шум води, звуки природи, дощу, пральної машини, пилососу. Спробуйте повторювати за малям ті звуки, які він виголошує. У відповідь він виголосить їх ще раз. У вас вийде звукова гра. Підтримуючи звукову гру, ви допомагаєте маляті почути вимовлені ним звуки. Це допоможе йому в розпізнаванні складних звуків і слів. Вже скоро маля почне розрізняти своє ім'я. |
| 3. | Від 6-ти до 9-ти місяців | Вимова дитини активізується, збільшується кількість звуків (принаймні до чотирьох різних звуків). Починає повторювати ланцюжки «складів». Випадково, а потім і навмисно починає вимовляти слова з однаковими складами (типу «мама», «баба»). Вимовляючи звуки або виконуючи певні дії, може дотримуватися черговості з дорослими. Кричить, щоб привернути до себе увагу, та плаче або голосно заперечує, коли хтось робить таке, що їй не до вподоби. Посміхається та щось вокалізує, вітаючи знайому людину. Розвиваються навички до наслідування: може повторювати дії, наприклад, плескати у долоньки або махати ручкою на прощання. Дитина здатна імітувати звуки, які вже опанувала, коли хтось промовляє їх, звертаючись до неї. | Вживайте однакові слова на означення одних і тих же дій або предметів. Залучайте усіх членів сім’ї до спілкування з малюком. Грайте в ігри: «Ку-ку», Ладусі», «Сорока-ворона». Розповідайте різні забавлянки, супроводжуючи їх рухами. Залишайте поряд з дитиною або давайте їй в руки різноманітні предмети для «обстеження», коли вас немає поруч. Маля ще не може говорити, але постійно уважно прислухається до навколишніх звуків. Більшість слів, які чує маля до початку самостійної мови, збагачують його майбутній словниковий запас. Поступово навчайте малюка загальноприйнятим жестам: «Мама йде. Помахай ручкою: «пока-пока». Спочатку допомагайте йому помахати ручкою, показуйте, як ви махаєте рукою. Тренуйтеся з татом, братами і сестрами, іграшками. Бурхливо реагуйте, показуючи своє захоплення, коли малюк почне махати ручкою сам. |
| Від 9-ти до 12-ти місяців | На цьому етапі малюк вже використовує інтонаційне забарвлення свого голосу, властиве мовленню дорослих; однак часто першим з'являється вимогливий тон. Видає звуки, щоб розпочати спілкування з дорослими. Може покашлювати, кліпати або облизуватися, любить імітувати дії, що супроводжуються звуками, наприклад, погладжувати животик, примовляючи «ням-ням». | Звуки, що вимовляє дитина, часто повторюють ті звуки, які чує маля в своєму оточенні. Дитя уважно прислухається до всіх звуків, що наповнюють будинок. Якщо ви спробуєте повторити ці «слова» малюка, він уважно і з подивом до них вслуховуватиметься. Дитя починає експерименти з тембром і гучністю голосу. Дитина розуміє, що за допомогою виданих звуків може привернути увагу тих, хто оточують її. Навчіть дитину просити їсти або пити, кажучи «Ам-ам!». Озвучуйте всі рухи дитини: «Топ-топ», «Хлоп-хлоп» тощо. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
