Під тиском органів черевної порожнини при підвищенні внутрішньочеревного тиску тканини черевної стінки в найбільш слабких місцях розтягуються, а щілини й канали розширюються і стають грижовими воротами, через які виходить грижовий мішок (його, як правило, утворює очеревина) з грижовим вмістом (органи черевної порожнини – частіше тонка кишка, брижа та сечовий міхур (ковзна грижа). Грижа складається із грижових воріт, грижового мішка, грижових оболонок і вмісту грижі.
За клінічним перебігом ускладнених гриж виділяють:
1) Хронічні ускладнення грижі: невправимість, копростаз
2) Гострі ускладнення грижі: защемлення, запалення
3) Вторинні ускладнення гриж: странгуляційна гостра кишкова непрохідність, розлитий перитоніт, флегмона грижі.
Невправимість грижі розвивається при довгостроково існуючій грижі у відповідь на травматизацію і запалення внутрішньої поверхні грижового мішка, що обумовлює зрощення його вмісту із грижовим мішком з утворенням рубців.
Копростаз (каловий застій) розвивається частіше в осіб літнього віку, що страждають закрепом, внаслідок наповнення петель кишок, розташованих у грижовому мішку, кишковим вмістом через ускладнення його відтоку, що поступово призводить до стискання переповненою привідною петлею петлі, що відводить.
|
|
Защемлення грижі – стискання вмісту грижового мішка м́´язово-апоневротичним шаром черевної стінки, що утворює грижові ворота. Виділяють:
· еластичне защемлення (раптове підвищення внутрішньочеревного тиску при фізичній напрузі, натужуванні, кашлі, вихід вмісту черевної порожнини в грижовий мішок і стискання його в грижових воротах з розвитком порушення кровопостачання в защемленному органі);
· калове защемлення (петля кишки, що відводить, стискається переповненою калом привідною петлею з розвитком обтураційної непрохідності кишки);
· змішана форма защемлення (приєднання до калового защемлення еластичного через стискання в грижових воротах переповненних петель кишок);
· особливі форми защемлення:
Рихтеровське защемлення – пристінкове защемлення протибрижевої ділянки кишки.
Ретроградне защемлення – защемлення брижі петлі тонкої кишки, розташованої в черевній порожнині, між двома петлями кишки, розташованої в грижовому мішку.
Запалення грижі – розвивається в результаті інфікування грижового мішка або зсередини, або ззовні.
Кінцеві цілі навчання на практичному занятті:
1.Формування попереднього діагнозу
2.Діагностична програма та аналіз одержаних даних
3.Диференційний діагноз (перелік захворювань, диф. діагностичні таблиці з аналізом)
|
|
4.Клініко-статистична класифікація захворювання та клінічний діагноз
5.ПРОГРАМА ЛІКУВАННЯ:
А) Терміновість госпіталізації
Б) Терміновість операції
В) Передопераційна підготовка
Г) Післяопераційне лікування
Мета практичного заняття: Встановити рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентами в межах професійно орієнтованих задач лікаря загальної практики за темою – Ускладнені грижі: защемлена грижа, невправима грижа, запалення грижі, копростаз, яка відноситься до синдрому грижового випинання.
Форми контролю знань та вмінь на практичному занятті:
1.Тестовий контроль знань (комп’ютерний контроль знань за 30 тестовими задачами)
2.Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за питаннями:
- обґрунтування попереднього діагнозу
- визначення діагностичної програми та аналіз отриманих даних
- проведення диференційної діагностики
- формування клінічного діагнозу
- визначення програми лікування
3.Оцінка виконання кожним студентом практичних навичок:
- аналіз рентгенограм при защемленій грижі
- симптом відхилення калитки