Природний експеремент

Цей метод розробив О.Ф. Лазурський (1874-1917).

О. Лазурський у 1910 р. вперше доповів про природний експеримент на І з'їзді з експериментальної педагогіки, а 1918 р. вийшла книга "Природний експеримент і його шкільне застосування". Ця книга була результатом шестирічної праці вченого у психологічній лабораторії Психоневрологічного інституту.

Природний експеримент поєднує позитивні риси методу об'єктивного спостереження (природність) і лабораторного експерименту (цілеспрямований вплив на обстежуваного). Він проводиться в умовах, близьких до звичайної діяльності, але у таких формах, які не порушують природності, звичайності для піддослідних. Природний експеримент дає змогу вивчати розвиток підростаючої особистості, її психічні процеси і властивості у природних умовах - ігровій, навчальній та трудовій діяльності.

Одним з видів природного експериментує психолого-педагогічний, або навчальний експеримент. Він дає змогу вивчати учнів безпосередньо у процесі навчання і виховання, перевіряти ефективність методів навчання і виховання тощо.

В Україні навчальний експеримент широко використовували у 50-60-х роках XX ст. при дослідженні нових навчальних програм (включення елементів алгебри тощо) і методів навчання, їхнього впливу на сприймання, пам'ять, мислення, мовлення, уяву, розумову працездатність тощо учнів початкових класів (проводився у деяких школах м. Києва, а потім у Павлоградському районі Дніпропетровської області та в Калузькому районі Івано-Франківської області). Подібний експеримент здійснювався з метою з'ясування умов навчання і розвитку шестирічних дітей в окремих районах та містах Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської та Львівської областей. Згадані експерименти проводили співробітники відповідних відділів науково-дослідних інститутів психології та педагогіки та деякі викладачі Київського та інших педагогічних інститутів України.