Рапсодія на тему Паганіні

Написана у 1934 році (a-moll).

В основі твору – тема 24-го каприса Паганіні для скрипки соло. Цю тему, крім Рахманінова, використовували Ліст (у “Великих етюдах по Паганіні), Брамс (у фортепіанних варіаціх), а в ХХ ст., після Рахманінова – В.Лютославський (Вариації для 2-х фортепіано).

Тема Паганіні втілила риси двох музичних стилів:

1) класицизм – канденціонний зворот Т-Д-Т;

2) докласична епоха – нисхідна секвенція І-VII-VI-V.

У 1937 р. Рахманінов розповів хореографу Фокіну тему твору: це легенда про Паганіні (1782-1840), який продав душу нечестивій силі за вдосконалість в мистецтві, а також за жінку. Ідея – самітність художника в чужому суспільстві.

Прем’єра рапсодії – 7.XI.1934 р. у Балтіморі (дир. Стоковський). Музика Рахманінова сувора, енергійна, що відрізняє її від концертів. Особливості фортепіанного письма: гострі звучання, графічні лінії, імінатація гри на скрипці. Картинність.

Форма: риси варіацій на 2 теми та тричастинності.

Перша тема – тема 24-го каприса для скрипки Н.Паганіні – малює “звуковий портрет” великого скрипаля.

Друга тема – “Dies irae” (“День гніву”) з католицького реквієма – образ рока, смерті (цю тему використовували Берліоз, Ліст, Мусоргський, Чайковський, Лятошинський).

Третя образна сфера – лірична, має важливе значення – як носій образів Краси, Любові, Життя.

Introduction – лейтмотив Паганіні – схожий на сміливий заклик, стрімкий, але який зупиняється перед нездоланною перепоною.

І вар. – Precedente – тільки контури теми, начебто “тінь Паганіні”.

Тема – вперше з’являється Паганіні. І-V вар. – викладення нескладне, прозоре, характер легкий, скерцозний, фантастичний відтінок. Нарощується динаміка, ускладнюється фактура.

VІ та ХІ – інтермедії. В ХІ – каденція у фортепіано.

VІІ-Х – з Dies irae. В VІІ – тема у фортепіано звучить урочисто та зловісно. VІІІ – танець фурій, ІХ – танець смерті, Х – боротьба тем Паганіні та Dses irae.

ІІ розділ – ХІІ-ХVІІІ вар. Більш світлий, ліричний. ХІІ – d-moll, вальс-бостон, ХІІІ – d-moll пристрасна, схвильована, ХІV – F-dur вольова, рішуча, ХV – F-dur – стрімкі пасажі, красномовність Паганіні, ХVІ – b-moll – нічна серенада з тихими закликами, ХVІІ – b-moll – фігураціонна варіація, все ховається під покровом темряви, ХVІІІ – Des-dur, ноктюрн-баркарола, лірична кульмінація. Тема на 3/4, в оберненні.

ІІІ розділ – ХІХ-ХХІV a-moll – динамізована реприза. Стрімка, з гострими ритмами, віртуозна. ХІХ вар. – “д’явольське“ pizzicato Паганіні.

ХХ, ХХІ – краса мистецтва Паганіні.

ХХІІ – зловісний марш, хода злих сил.

ХХІІІ, ХХІV – переможений Паганіні. У коді – тема “Dies iraе” – як похмурий величний хорал. Наприкінці – варіант interoduction скорочений. Один з найкращих виконаців рапсодії – М.Плєтньов. Рапсодія – це автобіографічний твір, який відобразив трагичну творчу ізоляцію російських емігрантів в Америці.