Загадка – малий жанр усної народної творчості, для якого властиве метафоричне чи алегоричне зображення якогось предмета або явища, дотепне запитання з метою виявити кмітливість того, хто відгадує.
Прислів΄я – короткий, часто віршований крилатий народний вислів, у якому у високохудожній формі виражено повчальний досвід і мудрість народу.
Приказка – стислий крилатий народний вислів, близький до прислів΄я, але без властивого йому повчального значення.
Легенда – переказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю, фантастичністю.
Казка – розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.
Переказ – усне народне оповідання про визначні історичні події та їх героїв, за змістом близький до народних легенд і сказань, але різниться відсутністю казково-фантастичних елементів.
Притча – повчальне алегоричне оповідання з яскраво вираженою мораллю про людське життя; характерною ознакою є можливість різнотлумачення та різноманітного застосування.
Літопис – найдавніший вид історико-мемуарної прози, що являв собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події.
|
|
Казки
Специфічні жанрові ознаки:
§ мають традиційний початок (зачин) і кінцівку;
§ кінцівка має сатиричну або повчальну спрямованість;
§ потрійність;
§ символіка чисел;
§ типізація персонажів;
§ діалог – один із засобів типізації персонажів;
§ невизначеність часу і місця;
§ форми звертання: зменшено-пестливі (кумонько, зайчику-побігайчику, лисичко-сестричко), загрубілі (вовчище, вовчисько, хвостище-помелище);
§ велика кількість прислів΄їв, приказок, загадок, примовок;
§ щасливий кінець: перемога добра над злом;
§ ритмічні і пісенні частини в монологах героїв («Я Коза-Дереза, півбока луплена…»);
§ формули простору і часу («Вправо підеш – щастя зустрінеш, вліво…”, “Чи довго, чи коротко…”);
§ можлива велика кількість епізодів;
§ символічність (калина-дівчина);
§ наявність стилістичних формул:
- тавтології (пили-гуляли);
- гіперболи (прокинувся через рік);
- антитези (розколовся світ на свободу і гніт);
- постійних епітетів (синє море, богатирський кінь).
Основні групи казок.
1. Про тварин.
Характерні особливості:
- дійові особи – тварини, птахи (найпоширенішими є Лисиця, Вовк, Ведмідь, Зайчик, Кіт, Коза, Пес, Кінь, Сорока);
- відображення життєвих конфліктів людей через алегорію;
- чітке окреслення пізнавальної мети;
- наявність малих фольклорних форм.