Функції професійних організацій аудиторів України_

Функції	АПУ	САУ
Методологічна	Затвердження норм і стандартів аудиту, програм підготовки аудиторів	Розробка на основі узагальнення практики науково обґрунтованої методики та рекомендацій з питань аудиторської діяльності
Інформаційна	Сприяння виданню нормативних, методологічних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності	Видання навчальної методологічної літератури з питань аудиторської діяльності
Кадрова	Сертифікація аудиторів	Участь у навчальній діяльності, сприяння підготовці та перепідготовці кадрів
Організаційна	Підготовка пропозицій з питань розвитку аудиту в Україні та внесення їх на розгляд відповідних інстанцій, реєстрація аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги. Створення регіональних відділень, визначення їх повноважень та контроль діяльності. Участь у роботі міжнародних організацій з питань аудиту. Створення тимчасових комісій та робочих груп з питань, віднесених до компетенції АПУ.	Внесення пропозицій до органів влади і управління з питань аудиторської діяльності. Представлення законних інтересів своїх членів в органах державної влади та управління України, в АПУ. Створення регіональних відділень, визначення їх повноважень та контроль діяльності. Забезпечення членів спілки необхідними інформаційними, консультативними та іншими послугами. Розвиток міжнародного співробітництва, участь у роботі міжнародних громадських організацій. Співробітництво з державними і громадськими об'єднаннями, підприємствами і установами, приватними особами на території України та за її межами з питань, віднесених до статутних завдань САУ.
Правова	Розгляд скарг на діяльність окремих аудиторів та аудиторських фірм з питань їх компетенції та застосування стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків.	Сприяння дотриманню законності і проведенню профілактики правопорушень серед своїх членів

Нормативна база регулювання аудиту в Україні
Аудиторська діяльність на міжнародному рівні регулюється Комітетом з міжнародної аудиторської практики (КМАП). Він оприлюднює Міжнародні стандарти аудиту (МСА) та положення про аудит та супутні аудиту послуги з метою встановлення на міжнародному рівні єдиної аудиторської практики.

Стандарти аудиту — це єдині вимоги щодо порядку здійснення, оформлення, оцінки достовірності інформації, кваліфікації, а також регламентації надання окремих супутніх послуг та підготовки результатів аудиту.

МСА мають таку побудову:

1. Загальні положення;

2.Основні поняття і визначення, що використовуються в стандарті;

3. Сутність стандарту;

4. Практичний додаток.

Поряд з цим у кожній країні аудит в тій чи іншій мірі регулюється місцевими нормативними актами. Вони можуть мати силу закону або положень, які розробляються органами регулювання або професійними організаціями окремої країни. За своєю формою та змістом Національні нормативи аудиту і супутніх йому послуг, що прийняті в багатьох країнах є різними. Якщо Національні стандарти відрізняються або суперечать Міжнародним стандартам аудиту за деякими його аспектами, то організації — члени Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) мають керуватися зобов'язаннями федерації, які передбачені Кодексом МФБ.

Кодексом МФБ передбачено, що організації-члени МФБ повинні дотримуватись принципів діяльності МФБ та включати до своїх національних стандартів аудиту ті принципи, на яких базуються Міжнародні нормативи аудиту, що розроблені МФБ.

Країнам, які є членами МФБ, дозволено приймати Міжнародні нормативи аудиту за національні нормативи на підставі поданої заяви, розробленої КМАП.

Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р., Стандартами аудиту та Кодексом етики професійних бухгалтерів, положеннями Аудиторської палати України та іншими нормативно-правовими актами.

В Україні до 31.12.1998 р. діяли тимчасові національні нормативи аудиту. Починаючи з 1.01.1999р. було введено в дію 32 Національні нормативи аудиту, які мали таку класифікацію:

1—2 — «Вступний матеріал»;

З—8 — «Відповідальність»;

9—11 — «Планування»;

12—13 — «Внутрішній контроль»;

14—22 — «Аудиторські докази»;

23—25 — «Використання роботи інших фахівців»;

26—27 — «Аудиторські висновки та звіти»;

28—29 — «Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів»;

30—32 — «Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту».

Рішенням Аудиторської палати України від 18.04.2003 р. № 122 в якості Національних стандартів були прийняті Міжнародні Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів.

Для врегулювання питань, які не визначені законодавчо, Аудиторська палата України розробляє окремі положення (наприклад, Положення про сертифікацію аудиторів № 16 від 19.11.2002 р., Положення про постійне обов'язкове удосконалення професійних знань аудиторів України від 23.04.2002 р. № 109 тощо) та інструкції.

Важливу роль відіграють і внутрішньо фірмові стандарти аудиту— способи, принципи, методи та прийоми, які розробляються, затверджуються та використовуються конкретною аудиторською фірмою для надання аудиторських послуг та порядку документального оформлення результатів перевірки з метою вдосконалення організації праці аудиторів, контролю за виконанням проведених процедур, підвищення якості надання аудиторських послуг та репутації аудиторської фірми.

Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. (додаток 1) Він має таку структуру:

Розділ /. Загальні положення.

Стаття 1. Сфера дії Закону.

Стаття 2.Законодавство про аудиторську діяльність. Стаття 3.Аудиторська діяльність.

Стаття 4. Аудитор

.Стаття5. Аудиторська фірма. Стаття 6. Стандарти аудиту.

Стаття7.Аудиторський висновок та інші офіційні документи.

Стаття 8.Обов'язкове проведення аудиту. Стаття 9. Обов'язки суб'єктів господарювання при проведенні аудиту.

Розділ II. Сертифікація аудиторів і Реєстр аудиторських фірм та аудиторів.

Стаття 10. Сертифікація аудиторів.

Стаття 11. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів.

Розділ III. Аудиторська палата України.

Стаття 12. Повноваження Аудиторської палати України.

Стаття ІЗ. Створення Аудиторської палати України.

Стаття 14. Діяльність Аудиторської палати України.

Стаття 15. Голова Аудиторської палати України.

Розділ IV. Порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Стаття 16. Загальні умови проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Стаття 17. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Розділ V. Права та обов'язки аудиторів та аудиторських фірм.

Стаття 18. Права аудиторів та аудиторських фірм.

Стаття 19. Обов'язки аудиторів та аудиторських фірм.

Стаття 20. Спеціальні вимоги.

Розділ VI. Відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.

Стаття 21. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.

Стаття 22. Інші види відповідальності аудиторів та аудиторських фірм.

Розділ VII. Прикінцеві положення.

Попередня редакція Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. містила 30 статей. Зокрема, в оновлений Закон не потрапили такі статті як «Публічна бухгалтерська звітність» (ст. 8); «Користувачі бухгалтерської звітності» (ст. 9); «Відповідальність за дотримання ведення бухгалтерського обліку» (ст. 11); «Ліцензування аудиторської діяльності» (ст. 13); «Повноваження Аудиторської палати» (ст. 14); «Створення професійної громадської організації аудиторів України» (ст. 17); «Повноваження Спілки аудиторів України» (ст. 18); «Припинення дії сертифікатів і ліцензії» (ст. 27); «Укладання договору на проведення аудиту» (ст. 28); «Подання аудиторського висновку в податкову інспекцію» (ст. 29); «Відповідальність господарюючого суб'єкта при проведенні аудиту» (ст. ЗО).

При цьому за змістом частина з деяких вилучених статей перейшла в нову редакцію закону і додалися дві нові статті — «Реєстр аудиторських фірм і аудиторів» (ст. 11) і «Голова Аудиторської палати України» (ст. 15).

Дія Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р. не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю (ст. 1 абз. 1). Це означає, що є ще аудит із здійснення держфінконтролю. Це буде сприяти проведенню аудиту податківцями і співробітниками КРУ без їх сертифікації та застосування МСА.

Визначено, що законодавчими регуляторами професійного аудиту виступають: Господарський кодекс України, Закон України «Про аудиторську діяльність», інші нормативно-правові акти і стандарти аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що визначені вищезазначеним Законом, то застосовуються правила Міжнародного договору. Це означає підвищення конкурентоздатності іноземних аудиторів на державному або на макрорівні.

Аудиторська палата України уклала з Міжнародною федерацією бухгалтерів Меморандум на переклад та видання українською мовою Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (далі — МСА). Рішенням Аудиторської палати України від 18 квітня 2003 р. № 122 Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів прийняті в якості Національних стандартів аудиту та введені в дію з 1 січня 2004 р.

Розділ 3. "Аудиторський ризик та методика його визначення"

Аудиторська діяльність - це один із видів підприємницької діяльності. Як відомо, здійснення підприємницької діяльності завжди пов'язане з певним рівнем комерційного (підприємницького) ризику, який залежить від виду та умов конкретного бізнесу. Цей ризик проявляється, наприклад в тому, що покупці вчасно (або зовсім) не розрахуються за придбаний товар, внаслідок конкуренції будуть втрачені ринки збуту, хронічна нестача грошових коштів вимусить кредиторів ініціювати процедуру банкрутства і т.д.

Отже, аудиторській діяльності також властиві певні види підприємницького ризику. Але аудиторська діяльність характеризується тим, що це виключна, тобто особлива діяльність. Результатом проведення аудиту є висновок про достовірність інформації, яка міститься у фінансовій звітності. Інформація, яку перевіряє аудитор і щодо якої формує своє судження, є наслідком функціонування системи внутрішнього контролю підприємства. Ефективність системи внутрішнього контролю підприємства може бути різною і тому завжди буде існувати вірогідність того, що фінансові звіти будуть мати суттєві помилки, які і повинен виявити аудитор.

Концептуальною основою МСА визначено, що аудиторський висновок надає користувачеві лише обґрунтовану впевненість про те, що фінансові звіти не містять суттєвих помилок. Разом з тим завжди аудиторській діяльності властивий професійний ризик того, що під час проведення аудиту ним не будуть виявлені суттєві помилки, внаслідок чого він зробить невідповідний висновок про фінансову звітність. Такий ризик отримав назву аудиторського ризику.

Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики розкривають поняття та основні елементи аудиторського ризику. Стандарти визначають правила та процедури, за допомогою яких аудитор проводить дослідження складників аудиторського ризику, які потім формують основу для прийняття рішення щодо порядку проведення аудиторської перевірки. Дослідження аудиторського ризику повинно здійснюватися з урахуванням положень таких МСА:

Міжнародний стандарт аудиту 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів" - надалі МСА 200. В цьому

MCA дається визначення поняття аудиторського ризику, називаються основні його складники.

- Міжнародний стандарт аудиту 240 "Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиту фінансових звітів" - надалі МСА 240. Цей МСА наводить поняття того, які викривлення в інформації фінансових звітів кваліфікуються як помилка, а які визнаються шахрайством, а також визначає процедури, які повинен виконати аудитор щодо ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства

Міжнародний стандарт аудиту 315 "Розуміння суб 'єкта господарювання та його середовища і оцінка ризиків суттєвих викривлень" — надалі МСА 315, розкриває зміст процедур та порядок оцінки ризиків суттєвих викривлень, які можуть існувати у фінансовій звітності, щодо якої необхідно сформувати аудиторський висновок.

- Міжнародний стандарт аудиту 320 "Суттєвість в аудиті" -надалі МСА 320, надає рекомендації щодо поняття суттєвості та її взаємозв'язків з аудиторським ризиком