Функції літератури:
· пізнавальна
· виховна
· естетична
· ігрова
Література вчить, що вона нічому не вчить!?
Літературний процес – це сукупність усіх виявів літературного життя – від написання твору(публікації, літературної критики) аж до сприйняття художнього твору
Стиль доби, індивідуальний стиль автора.
Роди літературних творів:
· Епос
· Лірика
· Драма
Епос(з грецької –розповідь) початково оповідна поезія, потім прозові форми. Епос відтворює дійсність через розповідь про події, сюжет, з авторським мовленням, мовленням персонажів.
Жанри епосу:
Мала проза (в основі один епізод): оповідання, новела, легенда, казка, притча, байка.
Середня проза (в основі кілька епізодів): повість
Велика проза: роман, епопея(дослівно: зібрання переказів)
Лірика – один із родів літературних творів, в яких передаються емоції, почуття, переживання, навіяні дійсністю.
Різновиди лірики:
ü громадянська, пейзажна, інтимна, філософська.
Жанри лірики:
ü елегія, епітафія, епіграма, епіталама, ода.
Ліро-епічні твори: поема, балада, дума.
Драма(дія) – один із літературних родів, який змальовує дійсність у формі зії, зде5більшого призначений для сценічного втілення. Драма є специфічним видом мистецтва, який належить як літературі, так і театру. Відповідно до змісту та форми, характеру конфлікту драматичні твори поділяються на окремі види і жанри (драма, комедія, трагедія, фарс, водевіль, мелодрама, трагікомедія). У минулому побутували містерії, міраклії, мораліте, шкільні драми, інтермедії, інтерлюдії, вертепна драма.
Драма як жанр – п’єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі. Герої – переважно прості люди. Автор прагне розкрити їх психологію, еволюцію характерів, мотивацію вчинків і дій. Драма виникає у ХVІІІст. (Дідро, Лессінг, Мерсьє). В Україні: І.Котляревський, Тополя, Кухаренко, В.Гоголь, Т.Шевченко, Панас Мирний, корифеї, І.Франко, Леся Українка, О,Олесь, В.Винниченко. Найвидатніший представник українського ренесансу у драмі – М.Куліш.
Трагедія – драматичний твір, що ґрунтується на гострому непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції з об’ктивною неможливістю їх реалізації.(Софокл («Едіп-цар», Есхіл «Агамемнон», Шекспір, Корнель «Сід», Расін «Федра»). В Україні: Костомаров «Переяславська ніч», «Кремуцій Корд». М.Старицький «Оборона Буші», І.Карпенко-Карий «Сава Чалий», М.Грушевський «Ярослав Осмомисл», В.Винниченко «Меж двох сил», М.Куліш «Патетична соната».
Комедія – драматичний твір, в якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині (Аристофан «Мир», «Лісістрата», «Птахи», Лопе де Вега, Кальдерон. Шекспір, Мольєр, Бомарше. В Україні: І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, корифеї.
Ліро-епічні твори:
Поема – ліро-епічний твір переважно героїчного, фантастичного. соціально-побутового характеру, наявний сюжет, авторські ліричні відступи тощо.
Балада, роман у віршах.
Тропи (з грецької – перенесення) - зображувально-виражальні засоби.
Прості: епітет, порівняння.
Складні: метафора (метонімія, синекдоха, уособлення, персоніфікація), гіпербола, літота, іронія.