Компенсаторна функція

Розвиток людини обмежено багатьма факторами - суспільством, місцем проживання і т.д. Мистецтво руйнує ці обмеження, відновлює цілісність, повноту особистості. Досвід, емоційні переживання персонажу читач, глядач сприймає як власний.

Компенсаторна функція має три аспекти:

1) відволікання (гедоністично-гральний, розважальний аспект);

2) втіха;

3) власне компенсаторний аспект (сприяє духовній гармонії людини).

До пояснення компенсаторної функції мистецтва зверталися французький естетик М. Дюфрен (вважав, що мистецтво покликане відновити гармонію, яку було втрачено в реальності), соціолог Е. Морен (писав про те, що людина сприймає художній твір і цим розряджує внутрішній тиск, який породжується реальним життям, компенсує монотонність буденності).

Комунікативна функція

Аналізуючи феномен мистецтва, науковці різних історичних періодів підкреслювали його комунікативну пере­вагу над іншими формами суспільної свідомості. При цьому, якщо комунікативні функції таких мистецтв, як театр, кіно, література обмежені мовним бар'єром, то музика, балет, скульптура, живопис вільні від цього обмеження.

Гедоністична функція

Мистецтво доставляє людині насолоду, вчить насолоджуватися знаками краси, які створює мистецтво. Разом із естетичною відноситься до сутністних функцій мистецтва, пронизує решту. Гедоністична функція спирається на самоцінність особостості.

Джерела насолоди за допомогою художнього твору:

1)Мистецтво - сфера свободи, митець вільно володіє творчим матеріалом, із якого створює власний твір. Це й викликає захоплення в глядачів, слухачів і т.д. Мистецтво - гра, що не обмежується жодними критеріями;

2)Всі явища митець співвідносить із людством, розкриває їх естетичну цінність;

3) Художній твір - гармонічне поєднання форми й змісту;

4)Художня реальність упорядкована, побудована згідно з задумом автора;

5)Реципієнт відчуває себе співучасником творчої діяльності митця.