Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.Пирогова

“Затверджено”

На методичній нараді

кафедри педіатрії№2

Завідувач кафедри

Професор Дудник В.М.

______________________ “__”___________2014р.

.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль №5
Змістовий модуль №1
Тема заняття №2	Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Бронхіальна астма. Невідкладна допомога при астматичному статусі.
Курс
Факультет	Медичний

Вінниця 2014

1. Актуальність теми:

Поширеність бронхіальної астми (БА) у світі коливається від 3 до 11%. В Україні (по розрахунковим даним) – 3 – 5%. У дітей, в залежності від віку, частота БА 2- 5 %. В Росії зареєстровано 1,4 млн. хворих БА. Витрати на БА в світі складають біля 2% від усіх витрат на охорону здоров’я. Латентність від БА у дітей складає1%, у дорослих від 2 до 4%. Своєчасна діагностика БА, уміння призначати контролюючі і симптоматичні лікарські засоби при БА, надавати невідкладну допомогу в період загострення БА і астматичному статусі надзвичайно важливі для майбутнього лікаря, що визначає необхідність вивчення даного розділу.

2. Конкретні цілі:

-Визначати провідні клінічні прояви та генез бронхообструктивного синдрому у дітей.

- Визначати провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі

- Виділити особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю.

- Інтерпретувати дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі та бронхообструктивному синдромі, їх ускладненнях.

- Проводити диференційну діагностику бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції у дітей різного віку.

- Встановити попередній діагноз

- Визначати тактику ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей.

- Надавати невідкладну допомогу при приступах задишки та астматичному статусі.

- Визначити засоби профілактики бронхіальної астми та бронхообструктивного синдрому у дітей.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультативної педіатрії. 3. Кафедра фізіології, біохімії пропедевтичної педіатрії. 4. Кафедра патологічної анатомії 5. Кафедра факультетської терапії, педіатрії. 6. Кафедра фармакології, клінічної фармакології.

1. Збирати анамнез у хворих дітей з захворюваннями бронхолегеневої системи, проводити об’єктивне обстеження дитини. 2. Вибирати найбільш інформативні методи лабораторного обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів. 3. Оцінювати функціональний стан органів дихання. 4. Визначати морфологічний субстрат при БА, бронхіоліті і гострому обструктивному бронхіті. 5. Написати клінічну історію хвороби. 6. Визначати основні групи лікарських засобів, що застосовуються для лікування дітей з синдромом бронхіальної обструкції та при астматичному статусі.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Ціаноз (локальний, генералізований)	Показник дефіциту кисню в крові
2. Частота дихання за 1 хвилину.	Новонароджений – 40 – 60; до 1 року 30 – 35; 5 років – 25; 10 років – 20; старше 12 років – 20 - 16
3. Задишка	Утруднення дихання з порушенням його частоти, глибини і ритму
4. Види задишки	Інспіратора, експіраторна, змішана
5. Види хрипів	Вологі, сухі
6. Степені дихальної недостатності	І, ІІ, ІІІ
7. Спірографія	Метод графічної реєстрації дихальних рухів, що вказує на зміни легеневою об’єму
8. Нормативні данні коефіцієнта Тиффно	за 0,25 сек – 30-35%; за 0,5 сек – 70 – 75%, за сек -75-100%
9. Ортопное	Вимушене положення дитини, що виникає під час нападу бронхіальної астми.
10. Емфизематозна форма грудной клітки	В основі лежить збільшення об’єму легеневої тканини в результаті тривалої емфіземи легень
11.Тахіпное	Підвищення частоти дихань більше, ніж на 10%
12. Експіраторна задишка	Результат порушення проходження повітря під час видиху через нижні дихальні шляхи
13. Пікфлоуметрія	Легкий сучасний засіб діагностики ступеня обструкції дихальних шляхів пікфлоуметром
14. Добове колебания ПШВ	Зміна ПШВ більше 20%

4.2 Теоретичні питання до заняття:

Контрольні питання:

1. Провідні клінічні симптоми та синдроми при бронхіальній астмі у дітей.

2. Провідні клінічні симптоми бронхообструктивного синдрому у дітей.

3. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей в залежності від ступеню тяжкості та рівня контролю.

4. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при бронхіальній астмі та бронхообструктивному синдромі, їх ускладненнях.

5. Диференційна діагностика бронхіальної астми та синдрому бронхіальної обструкції у дітей різного віку.

6. Встановлення попереднього діагнозу при синдромі бронхіальної обструкції у дітей.

7. Тактика ведення хворого при різних клінічних варіантах перебігу бронхообструктивного синдрому та його ускладненнях у дітей.

8. Надання невідкладної допомоги при астматичному статусі.

9. Профілактика синдрому бронхіальної обструкції на тлі гострих респіраторних захворювань у дітей різного віку.

4.3 Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Зібрати скарги, анамнез, обстежити об’єктивно хвору дитину для постановки попереднього діагнозу.

2. Планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при бронхообструктивному синдромі у дітей.

3. Провести диференційну діагностику синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

4. Знати тактику ведення хворої дитини при бронхіальній астмі у дітей (ступеневий підхід).

5. Надати невідкладну допомогу при приступах задишки та астматичному статусі.

6. Профілактика синдрому бронхіальної обструкції при гострих респіраторних захворюваннях у дітей.

Зміст теми:

Бронхообструктивний синдром (БОС) - патофізіологічне поняття, що характеризує порушення бронхіальної прохідності при дуже широкому колі гострих і хронічних захворювань.

У генезі бронхіальної обструкції лежать різні патогенетичні механізми, які умовно можна розділити на функціональні, чи оборотні (бронхоспазм, запальна інфільтрація, набряк, мукоциліарний недостатність, гіперсекреція в'язкого слизу), і незворотні (вроджені стенози бронхів, їх облітерація та ін.)

У розвитку бронхіальної обструкції певну роль грають вікові особливості, властиві дітям перших трьох років життя. Вузькість бронхів і всього дихального апарату значно збільшують аеродинамічний опір. Так, набряк слизової бронхів всього на 1 мм викликає підвищення опору току повітря в трахеї більш ніж на 50%. Для дітей раннього віку характерні піддатливість хрящів бронхіального тракту, недостатня ригідність кісткової структури грудної клітини, вільно реагує втягнення поступливих місць на підвищення опору в повітроносних шляхах, а також особливості положення й будови діафрагми.

Значно обтяжувати протягом БОС у дітей можуть структурні особливості бронхіальної стінки, такі як велика кількість келихоподібних клітин, що виділяють слиз, і підвищена в'язкість бронхіального секрету, пов'язана з високим рівнем сіалова кислоти. Ранній дитячий вік характеризується недосконалістю імунологічних механізмів: значно знижене утворення інтерферону у верхніх дихальних шляхах, сироваткового імуноглобуліну А, секреторного імуноглобуліну А, знижена також функціональна активність Т-системи імунітету.

БОС найчастіше носить інфекційно-алергічний характер. До числа вірусів, найбільш часто викликають БОС, відносять респіраторно-синцитіальним вірус (близько 50%), потім парагрипу, рідше - віруси грипу та аденовірус. Останнім часом у розвитку БОС велика роль відводиться внутрішньоклітинним збудників. За нашими даними, хламідійна і мікоплазменна інфекції визначаються у 20% дітей з БОС.

На думку різних авторів, приблизно 20-25% бронхітів у дітей перебігають як гострий обструктивний бронхіт (ГОБ), що істотно вище, ніж у дорослих. Особливо велика частота ГОБ як прояви гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) у дітей раннього віку. Це обумовлено тим, що в перші півтора року життя 80% всієї поверхні легенів припадає на дрібні бронхи (діаметром менше 2 мм), тоді як у дитини 6 років - уже 20%. Згідно з правилом Пуазеля резистентність повітроносних шляхів обернено пропорційна їх радіусу в 4-го ступеня. Обструктивний синдром тим більш ймовірний, ніж дистальне поразка бронхів.

Регуляція тонусу бронхів

Регуляція тонусу бронхів контролюється кількома фізіологічними механізмами, що включають складні взаємодії рецепторно-клітинної ланки і системи медіаторів. До них відносяться холінергічна, адренергічні, нейрогуморальна системи регуляції і, звичайно, розвиток запалення. Інтерлейкін-1 є основним медіатором, що ініціює гостру фазу запалення. Він активує каскад імунних реакцій, які сприяють виходу в периферичний кровотік медіаторів 1 типу (гістаміну, серотоніну та ін.) Гістамін вивільняється в ході алергічної реакції при взаємодії алергену з аллергенспеціфіческіх IgE. Крім гістаміну, важливу роль у патогенезі запалення відіграють медіатори 2 типу (ейкозаноїди). Під дією циклооксигенази з арахідонової кислоти синтезуються простагландини, тромбоксан та простациклін, а під дією ліпооксигенази - лейкотрієни. В результаті відбувається збільшення проникності судин, поява набряку слизової оболонки бронхів, гіперсекреція в'язкого слизу, розвиток бронхоспазма. Основним механізмом у патогенезі бронхоспазму є активація холінергічних нервових волокон, що призводить до збільшення продукції ацетилхоліну і підвищення концентрації гуанілатциклази, яка сприяє надходженню іонів кальцію всередину гладком'язових клітин, тим самим стимулюючи бронхоконстрикцію. Стимуляція?2-адренорецепторів катехоламінами, так само як підвищення концентрації цАМФ, зменшує прояви бронхоспазму.