У духовному житті молоді козацька педагогіка особливу роль відводила лицарській честі, звитязі.
Кодекс лицарської честі включав такі основні якості особистості:
- любов до батьків, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, ставленні до Батьківщини;
- готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей;
- підкреслено шановне ставлення до дівчини, жінки, бабусі;
- непохитна вірність принципам народної моралі, духовності;
- відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави;
- прагнення робити пожертвування на будівництво храмів, навчально - виховних закладів, пам'яток історії та культури;
- здатність цілеспрямовано й систематично розвивати фізичні і духовні сичи, волю, можливості свого організму;
- уміння скрізь і всюди поступати благородно. Вивчати лицарські чесноти:
- турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі, примноження її багатства.
Якості лицарської честі гармонійно доповнювалися кодексом лицарської звитяги:
- готовність боротися до загину за волю, честь і славу У країни;
- нехтування небезпекою, коли справа стосується життя рідних, друзів. побратимів;
- ненависть до ворогів, прагнення визволити рідний край від чужих заброд - завойовників:
- здатність відстоювати рідну мову, культуру. право бути господарем на вчасній землі;
6 героїзм, подвижництво у праці в бою в ім’я свободи і незалежності України.
Козаки були глибоко людяними, щиросердними, великодушними і милосердним до всіх, хто потребував допомоги, співчуття.
Як дорогоцінний духовно - моральний спадок, козаки залишили своїм нащадкам такі заповіді милосердя:
- всебічна допомога сиротам, вдовам, турботливе ставлення до безпомічних, постійна матеріальна і моральна підтримка;
- готовність допомагати найменшим, найбеззахиснішим - дітям, створювати умови для їхньої радості, попереджу вати їхні страждання, заміняти їм у разі батька й матір, сестру й брата;
- надання допомоги хворим, пораненим, потерпілим від злих людей, стихійних сил природи та ін.;
- здатність до співчуття, жалю до людей, які потрапили в біду;
- готовність допомагати будь - якій людині, щиро розділити з нею горе, страждання, журбу і тугу.
Під впливом ідей і засобів козацької педагогіки успішно формувалися етнософія і етика поведінки, щоґрунтувалася на відчутті власної гідності і повазі до іншої людини, глибока правосвідомість, спрямована на захист козацьких вільносте, інтелектуальна елітарність і емоційно - естетична розвиненість, багатогранна духовність особистості.
У конкретно - історичних умовах козацтво утверджувало вдосконаленіший спосіб життя, що був спрямований на захист економічних, культурних, національних інтересів усього народу.
Характерною особливістю козацького способу життя був культ різнобічних і ґрунтовних знань, свободи особистості і нації. Г.Боплан так характеризував ознаки козацької духовності: «Вони кмітливі і проникливі, дотепні і надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу без якої не уявляють собі життя».
Знаменно, що однозначно з відродженням у 1991р. Українського козацтва виникла ідея створення всеукраїнських дитячих і козацьких організацій, які розгортали б свою діяльність на забутих традиціях. Козацькі гурти, групи, закони та інші формування козачат, юних козаків, джур уже діють в багатьох школах, при установах.
Молодіжні козацькі осередки у своїй діяльності керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом.
Одним із перших їхніх кроків є пізнання історії українського козацтва.
Другим етапом своєї діяльності - учнівські козацькі об'єднання (гурти, закони, братства, сотні тощо) вивчають і застосовують на практиці народні козацькі знання з медицини, астрономії, метереології. кулінарії та ін. Проводяться вікторини, конкурси, різноманітні змагання на краще практичне оволодіння рецептами, способами народного лікування, орієнтування в степу, на морі, в лісі тощо.
Відбуваються фольклорно - етнографічні експедиції з козацького краєзнавства, походи і мандрівки екологічні акції, заходи милосердя.
Для того, щоб успішно оволодіти змістом, методами і прийомами козацького способу життя, світосприймання, доцільно проводити теоретичні і практичні заняття, тренінги. враховуючи регіональні мови.
Третій - багато молоді виявляє бажання досліджувати і відроджувати спортивне, військове мистецтво козаків. Для цього можна організувати групи, загони юних козаків, які б за відповідною програмою займалася вивченням,
практичним опануванням, бойовим козацьким мистецтвом.
Творче продовження традицій фізичного гарту козаків забезпечили зміцнення здоров’я дітей, підірваного в умовах екологічної кризи, трагічних наслідків Чорнобильської катастрофи. Оволодіння козацькими видами боротьби, зокрема одноборствами, стимулюватиме не лише фізичний, а й психофізичний, моральний і духовний розвиток особистості.
В практику роботи шкіл входять нові форми роботи, посвята в козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, козацькі старшинські бенкети, лицарські турніри, козацькі ігри і забави. З'явилася потреба у створенні науково - методичного центру, який виробляв би навчальні плани, програми, рекомендації та інші матеріали з проблем реалізації козацької педагогіки на уроках, у позаурочній виховній роботі, молодіжному русі.
Творче впровадження в життя ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових,морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної України.