Правові відносини подружжя

Правові відносини подружжя мали особистий та майновий характер, причому вони істотно відрізнялися залежно від виду шлюбу.

Відносини в шлюбі cum manu. Чоловік мав повну владу над жінкою. Він міг як завгодно її карати, витребувати як річ назад, якщо вона самовільно залишала дім, мав право продати її в рабство. Дружина й діти в такій сім’ї були повністю позбавлені правоздатності. Але чинником, що стримував гнів чоловіка, була громадська думка. Міру покарання дружини за провину визначала рада, яка складалася з родичів дружини, але часто чоловік робив те, що вважав за потрібне, не зважаючи на думку ради. Щодо майна ситуація була не краща — жінка його не мала, бо навіть дошлюбне її майно автоматично ставало власністю чоловіка. Проте дружина могла бути спадкоємницею свого чоловіка, і на неї поширювалося його громадське становище.

Відносини подружжя в шлюбі sine manu. Дружина була незалежною і зберігала дошлюбний статус. Та все ж таки, не зважаючи на її самостійність, главенство у вирішенні внутрішніх сімейних питань зберігалося за чоловіком.

Майно належало подружжю за принципом подільності на майно чоловіка та майно дружини. Дошлюбна власність належала дружині і вона мала право на будь-які угоди, пов’язані з її майном.

Характерною особливістю майнових відносин сім’ї без чоловічої влади була заборона дарувати майно подружжю, щоб не допустити залежності дружини від чоловіка і забезпечити їй цілковиту матеріальну свободу. Римляни вважали, що шлюб ґрун­тується на сердечному коханні, а не на матеріальній зацікавленості.

Характерним для цього шлюбу було отримання чоловіком посагу нареченої з рук її батька.