Ділятаційна кардіоміопатія

Етіологія не відома, однак вважається, що певне значення в розвитку патології відіграють наступні чинники:

× мітохондріальна токсичність від прийому AZT (Ann Intern Med 1992;116:311);

× безпосереднє ураження кардіоміоцитів ВІЛ (N Engl J Med 1998;339:1093);

× дефіцит L-карнитину (AIDS1992;6:203) та селену (J Parenteral Ent Nutr 1991;15:347).

Супроводжується залученням лівого або обох шлуночків, останні – збільшуються і втрачають відповідну контрактильну здатність. Прогресування призводить до розвитку серцевої недостатності та порушення кровообігу.

Діагностика.

Основні клінічні ознаки: прояви серцевої недостатності, приглушення серцевих тонів, аритмія, систолічний шум в наслідок недостатності мітрального клапану, розширення меж серця, можливий розвиток ритму «галопа», синкопальні стани.

Рентгенографічні дані на користь ділятаційної кардіоміопатії:

× збільшення розмірів серця (кардіомегалія)

× збільшення кардіоторакального індексу

× посилення легеневого кровотоку.

ЭхоКГ – ознаки ділятаційної кардіоміопатії:

× зниження функції лівого шлуночка, фракція викиду зменшується на 50% і більше.

ЕКГ – ознаки ділятаційної кардіоміопатії:

× зниження вольтажу

× ознаки перевантаження лівого шлуночка і лівого передсердя

× стійкі порушення ритму та провідності.

Лікування.

× ВААРТ

× Інгібітори АПФ (еналапріл, каптопріл, тощо.)

× Діуретики (гідрохлортиазид, фуросемід)

× Серцеві глікозиди.

Дисфункція лівого шлуночка.

Етіологія не відома, спостерігається порушення структури та функції лівого шлуночка, прогресування призводе до серцевої недостатності. Розвивається в дітей до 2-х років і, зазвичай, має асимптоматичний перебіг. Kлінічні ознаки патології можуть з’явитись у будь-який період життя ВІЛ-позитивної дитини. Прогресування дисфункції лівого шлуночка спричиняє формування ділятаційної кардіопатії (Circulation 2000; 102(13):1542-1548) та супроводжується порушенням серцевого ритму. Потовщення стінки лівого шлуночка може мати місце при збереженні його функції. Взаємовідносини товщини стінки та ступеня дисфункції лівого шлуночка, в контексті причинно-наслідкових зв’язків, є незрозумілими.

Діагностика.

ЭхоКГ – дані:

× зниження фракції викиду

× потовщення стінок лівого шлуночка.

Лікування.

× Інгібітори АПФ (еналапріл, каптопріл, тощо)

× b-адреноблокатори (пропранолол, метопролол, тощо)