Метод аудиту: поняття та характеристика

Метод аудиту: поняття та характеристика

Методики аудиту та основні її структурні елементи

Моделювання методик аудиту

Вплив особливостей аудиту в комп’ютерних системах на зміст моделей методик аудиту

Аналітичні процедури

Нормативна база

Закон України «Про аудиторську діяльність» N 3126-XII від 22 квітня 1993 року (в редакції Закону України від 14 вересня 2006 року N 140-V)

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики:

МСА 200 “Ціль та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”;

МСА 230 “Документація”;

МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів»;

МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його оточення та оцінка рисків суттєвих викривлень»;

МСА 500 “Аудиторські докази”;

МСА 520 «Аналітичні процедури»

Метод аудиту: поняття та характеристика

В процесі аудиту можуть бути використані різні методичні способи і прийоми.

Метод аудиту – це сукупність способів і прийомів, які використовують для дослідження стану об’єктів, що вивчаються. Спосіб показує, як в цілому провести процедуру контролю

Спосіб показує, як в цілому провести процедуру контролю.

Способи аудиту – це сукупність прийомів і засобів, які направлені на отримання об'єктивних уявлень про об'єкт, що досліджується

На відміну від способу, прийоми - це допоміжні засоби досягнення мети аудита. Прийом, визначає порядок і границі способу контролю.

Прийом контролю є якісно однорідною контрольною дією аудитора, яка направлена на вплив ступеня дотримання суб'єктом господарювання чинного законодавства і нормативних актів.

Способи, які застосовуються для збору аудиторських свідоцтв (а це і є рішення конкретної проблеми, формують методику аудиторського пізнання) можна поділити на:

- загальні способи, які застосовуються в процесі аудиту (збору аудиторських свідоцтв) відносно яких-небудь об'єктів аудиту і ділянок діяльності;

- приватні способи, які застосовуються для збору аудиторських свідоцтв в процесі аудиту однорідних операцій або окремих ділянок діяльності підприємства;

- спеціальні способи, які мають специфічне застосування в процесі збору аудиторських свідоцтв (спеціальні прийоми дослідження фактів господарського життя);

Загальні, приватні і спеціальні способи взаємозв'язані.

Для дослідження якого-небудь факту господарського життя застосовують не один конкретний спосіб, а їх систему, тобто їх розподіл умовний.

Загальні і частні способи аудиту ґрунтуються на загальних методах пізнання (табл. 6.1). При зборі аудиторських свідоцтв використовують загальнонаукові методи дослідження, які в практиці аудиторів виявляються при застосуванні способів і прийомів вивчення факторів господарського життя (ФХЖ).

Таблиця 6.1 - Характеристика загальних і частних способів дослідження, які використовуються аудитором для збору аудиторських свідоцтв і які ґрунтуються на загальних методах пізнання.

Метод пізнання	Характеристика загальних і частних способів дослідження
Логічний метод	Виявляється в основних способах і прийомах дослідження: 1. Аналіз і синтез. Аналіз – послідовне і впорядкований розділ тексту, ситуації, факту господарського життя, а також визначення змісту, істотних особливостей фактів і т.п. Синтез – це об'єднання різних частин, елементів в єдине ціле, встановлення взаємозв'язку між частинами. 2. Індукція і дедукція. Індукція – логічний висновок від окремого до загального. Найбільша ефективність досягається при великій складності досліджуваних процесів. Дедукція – логічний висновок від загальних думок до окремих видів. 3. Абстрагування – це відділення суттєвого від несуттєвого, виключення несуттєвих чинників з подальшою заміною їх іншими.
Порівняльний метод	Виявляється в порівнянні декількох одночасних явищ з метою виявлення їх подібності або відмінностей.
Соціологічний метод	За його допомогою вивчають практичну поведінку людей з метою визначення ефективності прийняття управлінських рішень.
Статистичний метод	Виявляється в кількісному вимірюванні фактів господарського життя за допомогою математичних засобів і комп'ютерної техніки. Дослідження за допомогою математичних засобів і комп'ютерної техніки називають економічною кібернетикою.

До загальнонаукових методів дослідження, як відомо, відносяться: спостереження, вимірювання, порівняння і експеримент.

Порівняння – виявлення чинників збігу або неспівпадання тієї, або іншої інформації, що відображена в документах і регістрах

Спостереження – представляє собою участь аудитора в оперативних засіданнях керівництва і співробітників фірми клієнта. В процесі спостереження виявляється достатньо важлива інформація про господарські процеси і дії посадовців щодо цих процесів. На цей метод дослідження повинен бути дозвіл клієнта

Вимірювання – виявляється у визначенні числового значення окремих величин, які відображені в документах.

Експеримент – спосіб вивчення фактів дійсності, завдяки якому аудитор активно впливає на них шляхом створення спеціальних умов для виявлення відповідних об'єктивних даних

При зборі аудиторських свідоцтв аудитор вивчає:

Ø господарські операції на предмет оцінки їх законності, доцільності і достовірності;

Ø виявлені (передбачувані) відхилення.

Факти і явища господарського процесу, які оформлені документально називаються операціями. Господарські операції як об'єкт аудиту розуміють дещо ширше, ніж господарські операції як об'єкт бухгалтерського обліку. До складу господарських операцій аудитори включають всі операції, які документально оформлені і не обов'язково певна їх частина повинна відображатися в системі рахунків бухгалтерського обліку.

Економіко-правова сутність господарських операцій відображена документально, а, тому, кожний з документів вивчається (досліджується) одночасно з вивченням економіко-правового змісту господарських операцій.

Аудитору слід знати, що економічна сутність господарської операції виявляється в ступені її впливу на фінансовий стан підприємства (прямо або побічно).

Правова сутність факту господарського життя, який відображен в документі, підтверджує виникнення зобов'язань перед підприємством – клієнтом або його зобов'язань діловим партнерам.

Тому, досліджуючи господарську операцію, аудитор повинен сформувати відповіді на три основні питання: чи законна операція, чи є вона достовірної і наскільки вона економічно або об'єктивно доцільна (або недоцільна). В таблиці 6.2 дана характеристика основних параметрів вивчення господарських операцій.

Оскільки економіко-правова сутність господарської операції відображається в документі, аудитор при зборі аудиторських свідоцтв повинен професіонально володіти прийомами вивчення документів.

Порядок (послідовність) вивчення (дослідження) документів може бути регламентований внутрішньофірмовим (аудиторським) стандартом.

Вибір порядку підтвердження (оцінки) достовірності документів передбачається при складанні Програми аудиту.

Таблиця 6.2 – Характеристика основних параметрів господарської операції.

Параметр господарських операцій	Характеристика параметра

Законність чи протизаконність	Відповідність (не відповідність) економіко-правового змісту господарських операцій діючому законодавству, яке її регулює.
Достовірність чи недостовірність	Ступінь адекватного (не адекватного) відображення господарських операцій об’єктивно зроблених подій чи процесів. Достовірність визначається повнотою чи вірністю документального оформлення господарських операцій у відповідності до діючих норм, правил та стандартів.
Доцільність (ефективність) або не доцільність (не ефективність)	Відповідність господарських операцій показникам бізнес-плану, нормам чи іншим показникам, які характеризують економічну ефективність необхідність її здійснення. Господарська операція може бути законною, однак неефективною.

Організація дослідження документів може використовувати деякі методичні підходи, а саме:

1. Хронологічний – вивчення документів по датам їх зіставлення без попередньої їх систематизації по будь-яким признакам (наприклад: по розділам).

2. систематизований – вивчення документів на основі попередньої їх систематизації (наприклад: операції формування власного капіталу, операції з грошовими коштами тощо.).

3. Комбінований – вивчення документів за допомогою об’єднання хронологічного та систематизованого методичних прийомів (тобто частина документів оцінюється у порядку їх появи, а частина на основі їх попередньої систематизації по признаку економіко-правової сутності господарських операцій).

Перераховані вище методичні прийоми організації дослідження документів можуть виявлятися при суцільному обхваті всього об'єму документів, якими оформляються господарські операції, що вивчаються; при суцільному обхваті частини відібраної документації; вибірковому дослідженні без попередньої їх систематизації; вибірковому дослідженні частини відібраної документації.

Аудиторська перевірка може бути організована по-різному. Так у практиці аудиторської роботи виділяють наступні методи організації перевірки: суцільна перевірка, вибіркова і комбінована.

При суцільній перевірці оцінюються всі масиви інформації без виключення стосовно господарських процесів, що відбулись у клієнта за період, що перевіряється. Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ризику не виявлення зводиться до мінімального. Проте вони вимагають дуже великих трудових і матеріальних затрат. Тому при проведенні традиційних перевірок суцільна перевірка є недоцільною.

Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур менш ніж до 100% масивів інформації, які дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Ризик не виявлення збільшується, оскільки за межами вибірки можуть залишитися факти порушень та помилок. Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахування мети аудиту, сукупності даних і обсягу вибірки. Вибірка повинна відображати всі основні властивості генеральної сукупності. Вибірковий метод перевірки дозволяє аудитору з найменшими витратами отримати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності. Якщо при вибірковому дослідженні встановлені серйозні порушення або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом.

Комбінована перевірка – це поєднання суцільної та вибіркової перевірки.

Послідовність вивчення документів в процесі аудиту і надання аудиторських послуг представлена рис. 6.1

Рис. 6.1 - Послідовність вивчення документів и регістрів бухгалтерського обліку.

Знаки: У першому випадку від первинного документа до фінансової звітності.

У другому випадку від фінансової звітності до первинних документів.

Виходячи з цього об’єктом аудиту є господарська операція, яка відображена в документі, регістрі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності.

Основними способами вивчення (оцінки) документів є: формальна перевірка документів, нормативна перевірка, арифметична, хронологічна перевірка, взаємний контроль, зустрічна перевірка, контрольне порівняння, логічний аналіз і ін.

Вибір способів та прийомів перевірки аудитор визначає в кожнім конкретному випадку відповідно до програми аудита і конкретних умов роботи підприємства.

Так, нормативна перевірка - це спосіб, що дозволяє установити законність операцій, відображених у документах. У ході перевірки аудитор аналізує відповідність нормативним правовим актам зміст документів, якими оформляються господарські операції.

Формальна перевірка – передбачає встановлення повноти і правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ; дозволяє переконатись, що для оформлення даної господарської операції використано бланк необхідної форми. Її застосовують з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах, виправлення цифрових даних та зміни реквізитів. Здійснення формальної перевірки в аудиті дозволяє виявити відхилення від правил оформлення господарських операцій.

Одним з діючих прийомів документального контролю є зустрічна перевірка документів. Зіставлення декількох екземплярів одного і того ж документа і записів по них в облікових регістрах на різних підприємствах називаються зустрічною перевіркою.

Зустрічною перевіркою документальних даних встановлюють факти шахрайства (обману), які вуалюються шляхом виправлення даних в окремих документах, складання нових, підроблених, документів і заміни ними справжніх, оригінальних, а також шляхом неправильного відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій або взагалі невідображення їх у бухгалтерському обліку.

Для проведення аудиту також широко використовується арифметична перевірка, вона здійснюється шляхом перерахунку результатів таксування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань (знижок) тощо з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями.

Систематизація основних способів та прийомів вивчення (оцінки) документів в процесі аудиту приведена на рис. 6.2.

Способи та прийоми вивчення документів

Рис. 6.2 – Способи та прийоми вивчення (оцінки) документів

Характеристика способів та прийомів вивчення (оцінки) документів надана в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 – Характеристика способів та прийомів вивчення (оцінки) документів

Способи та прийоми	Характеристика способу та прийому

Перевірка:
формальна	Встановлення повноти заповнення і достовірності реквізитів документа, дотримання вимог до оформлення документів даного типу. Мета: виявлення фактів підробки, спотворення записів, виправлення цифрових даних.
арифметична	Визначення правильності таксування, підрахунків і виявлення відхилень прихованих за невірними арифметичними підрахунками.
Мета: виявлення фактів помилок та викривлень вартості показників господарських операцій
нормативно-правова	Визначення законності господарських операцій, що відображена в документах. Мета: підтвердження (чи не підтвердження) законності Появи будь-якого документу.
експертна (за дорученням клієнта)	Дослідження документів фахівцями різних галузей знань (юристи, технологи и тощо.) за дорученням аудитора від імені клієнта. Мета: обґрунтуваннядумки аудитора.
економічна	Встановлення економічної доцільності господарських операцій (розмір економічної вигоди від їх здійснення)
логічна перевірка	Вивчення об'єктивної можливості документального оформлення господарських операцій, поява тієї або іншої інформації. Мета: встановлення логічних зв'язків між показниками різних документів; між виробничими і фінансовими показниками. Наприклад: злиття даних про кількість відвантажених товарів (продукції) в товарних документах з путніми листами, товарно-транспортними накладними.
зустрічна (за дорученням клієнта)	Зіставлення двох екземплярів одного и того ж документу, один з яких знаходиться у підприємства-клієнта аудиторської фірми, а інший у одного з ділових партнерів (постачальник, покупець, банк і т.п.). Мета: виявлення фіктивних документів, фактів не оприбутковуваних цінностей (списаних цінностей) і т.п.
взаємний контроль	Зіставлення двох екземплярів одного и того ж документу, які знаходиться в різних підрозділах або на різних участках обліку підприємства-клієнта Мета: виявлення фіктивних документів, фактів не оприбутковуваних цінностей (списаних цінностей) і т.п.
експрес-аналіз фінансової звітності	Орієнтація користувача інформації на оцінку фінансового стану підприємства
детальний аналіз фінансового стану	Визначення значень: порівняльний аналіз складу та динаміки статей балансу, його структури; аналіз фінансової стійкості; аналіз ліквідності (фінансового стану) підприємства; аналіз ділової активності, аналіз показників рентабельності; аналіз інвестиційної привабливості.
СпецІальнІ приЙОмИ
контрольне порівняння (контрольно-вибіркове порівняння)	Перевірка кількісних даних про рух однорідних запасів за міжінвентаризаційний період. Мета: встановити наявність суперечностей в обліковій інформації, які можуть бути ознаками можливих порушень або суттєвих недоліків в роботі посадовців (спотворення кількісних даних в інвентаризаційних описах, неоприбуткування товарів, зайве списання цінностей під виглядом втрат, безтоварні накладні). Застосовується у виняткових випадках, коли аудитор має підстави допускати недоброзичливу інформацію про рух того або іншого виду активів.
відновлення кількісно-сумового обліку	Виявлення протиріч в документах, які відображають рух однорідних запасів тільки кінець інвентаризаційного періоду. Мета: зібрати додаткові данні про признаки потенційних порушень, виявити деякі протиріччя в обліковій інформації. Наприклад: кількість відпущених товарів (продукції) перевищує їх максимально-допустимий залишок.
	Виявлення факторів незаконного списання сировини, матеріалів у виробництво. Розрахунок витрат на сировину відповідно до встановлених норм за міжінвентаризаційний період, скорегований на фактичний об’єм випуску готової продукції.

зворотний рахунок
хронологічна перевірка	Застосовується аудитором у тих випадках, коли він має свідчення про порушення в результаті господарських операцій з запасами, а при проведенні інвентаризації розбіжностей.

Зібрати аудиторські свідоцтва застосовуючи тільки способи і прийоми вивчення документів (так звані способи документального контролю) не завжди можливо, бо реальність тієї або іншої інформації, що відображена в документах повинна періодично піддаватися уточненню за допомогою відповідних способів фактичного контролю, а саме:

- інвентаризація;

- лабораторний аналіз;

- перевірка операцій безпосередньо в місцях їх здійснення;

- контрольна закупівля цінностей;

- контрольний вимір виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт;

- контрольний запуск попиту у виробництво;

- отримання письмових пояснень при здійсненні способів фактичного контролю.

Інвентаризація – це перевірка фактичної наявності господарських засобів і їх відповідності даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки майна і грошових коштів (активів) виявити їх фактичний стан. Вона підтверджує дані бухгалтерського обліку, виявляє не обліковані цінності або допущені збитки, розкрадання, нестачі. Тому за допомогою інвентаризації перевіряється повнота і достовірність облікових даних.

Інвентаризація як спосіб визначення фактичної наявності засобів забезпечує достовірність облікових даних, тобто їх відповідність дійсності, яка може бути порушена із зазначених причин. Аудитор порівнює фактичні дані по об’єктах контролю з відповідними даними бухгалтерського обліку. В результаті одержує докази відносно реальності відображених у звітності активів і пасивів.

Одним з найбільш доказових джерел інформації є первинний документ, в якому фіксується кожна господарська операція. Тому особливу увагу слід приділяти вивченню підробок у документах. Перевірка достовірності документів та реквізитів і записів, які в них містяться, здійснюється з метою виявлення фальсифікованих документів. До фальсифікованих документів відносяться і такі, в яких є підчистки, підроблені записи і резолюції, заміна текстів і цифр тощо. Такі документи використовуються з метою приховування обману та інших порушень правил ведення бухгалтерського обліку. Особлива увага повинна приділятися відбиткам штампів і печаток, підписам посадових і матеріально відповідальних осіб, які приймали і відпускали товарно-матеріальні цінності або грошові кошти. При виявленні документів, підписи на яких викликають підозру, аудитор повинен порівняти підписи на сумнівних документах з підписами тих же осіб та інших документах, а також застосувати прийоми перевірки відображених у документах операцій по суті.

Аудитору слід добре знати ознаки недоброякісних документів. Документи бувають недоброякісні за формою та суті відображення в них операцій. До недоброякісних документів за формою відносяться недооформлені або неправильно оформлені документи, але за умови, що вони відображають дійсно проведені господарські операції в реальному вигляді й обсязі. До недоброякісних документів по суті відображених в них операцій відносяться документи, які містять випадкові помилки; відображають незаконні операції; підроблені документи.

Документи, які відображають незаконні операції, не є фальсифікованими, але суть операції не відповідає стандартам і правилам ведення бухгалтерського обліку.

Підроблені документи поділяються на дві групи: документи, які містять матеріальну підробку, документи з інтелектуальними підробками. Вони правильно оформлені, але містять заздалегідь неправдиву інформацію щодо характеру та обсягу операції.

Підроблені документи, які містять заздалегідь неправдиву інформацію, поділяються на безтоварні і безгрошові. Безтоварними вважають такі документи, якими оформлено рух (надходження і витрачання) будь-яких матеріальних цінностей, в той час як ці цінності викрадені або залишились без руху. Аналогічними будуть безгрошові документи, якими оформлені операції з грошовими коштами.

Недоброякісні документи тільки за формою або які містять випадкові помилки практично не перекручують достовірність фінансової інформації. Але наявність таких документів свідчить про недбалість і неохайність в роботі окремих відповідальних осіб, а за певних умов вони можуть слугувати речовим доказом посадових зловживань, які здійснені посадовими особами.

6.2 Методики аудиту та основні її структурні елементи

Часто термін “методика” змішується з поняттям “технологія контролю”, яка являє собою послідовність аудиторських процедур

Але методика контролю являє собою сукупність способів і прийомів здійснення робіт по контролю, що пов’язані завданням, яке треба вирішити. Методика контролю здійснює роль методичної інструкції - організаційного документу, який вступає в юридичну силу з моменту затвердження.

Аудит фінансової звітності конкретного клієнта треба розглядати як технологічний процес, в якому необхідні аудиторські процедури визначають систему способів та прийомів. Їх зміст визначається характеристикою аудиторських об’єктів.

Під об’єктом аудиту ми розуміємо інформацію, яка відображена у фінансовій звітності, у кожній з її форм.

Під предметом дослідження – факти господарського життя (ФГЖ) та дії всіх посадових осіб (ДПО), які мають до них відношення, тобто, що отримує відображення в самій інформації.

Тому, для того щоб розробляти методику аудиту необхідний суттєвий аналіз головного елементу – факту господарського життя та дій посадових осіб, які мають відношення до нього (економіко-правовий аналіз фактів господарського життя). Економічна сутність ФГЖ проявляється у ступені впливу даного факту на фінансовий стан підприємства. Правова сутність ФГЖ проявляється у виникненні обов’язків та впливу цього на фінансовий стан підприємства.

Техніка суттєвого аналізу ФГЖ приведена в таблиці 6.4.

До основних структурних елементів методики аудиту, крім аудиторських процедур (як технології реалізації основних способів та прийомів) відносяться:

- об’єкти та параметри аудиту (виокремлення зон контролю та параметрів їх стану), які визначаються в результаті суттєвого аналізу фактів господарського життя;

- інформаційне забезпечення дій аудитора (нормативно-правова, нормативно-довідкова, фактографічна та організаційна інформація); джерела отримання аудиторських свідоцтв;

- систематизація результатів проведення контрольно-аналітичних процедур.

Таблиця 6.4. - Економіко-правовий (суттєвий) аналіз фактів господарського життя як основа визначення аудиторської процедури та системи способів та прийомів.

Факт господарського життя	Економіко-правова сутність фактів господарського життя характер їх впливу на фінансовий результат діяльності підприємства	Аудиторська процедура
Формування власного капіталу: вклад оборотних засобів – товари	Збільшення власного капіталу. Формування справедливої вартості товару (ПБО – «Об’єднання підприємств»). Формування витрат звітного періоду в умовах можливої появи різниці між балансовою та справедливою вартістю товару, які видані в обмін на нові товари	Вивчення організаційної структури підприємства; ознайомлення зі статутними документами, аналітичний огляд, арифметична перевірка

В основу класифікації інформаційного забезпечення необхідно вкладати залежність від інформаційних потреб кожного етапу процесу аудиту, тому весь комплекс інформаційного забезпечення поділяється на окремі блоки.

Блок вхідної інформації, в залежності від її формування та змісту, класифікується на нормативно-правову, нормативно-довідкову, фактографічну та організаційну інформацію.

Блок вихідної (контрольної) інформації, в залежності від ступеню узагальнення відомостей, підрозділяється на проміжну та кінцеву.

Розробка методик аудиту конкретних об’єктів має за мету пояснення причинно-наслідкових зв’язків між мотивацією та характером можливих порушень. Дослідження мотивації допомагає систематизувати основні групи цих порушень.

Таким чином, методика аудиту це система взаємопов’язаних елементів, важливим з яких є контрольно-аналітична процедура, яка реалізує систему способів и прийомів у визначеній послідовності.

6.3 Моделювання методик аудиту

Найбільш доступним і об'єктивним прийомом дослідження складних систем є моделювання. Моделювання – це метод наукового пізнання, що полягає у вивченні яких-небудь об'єктів або процесів не прямо і безпосередньо, а через спеціально створені їх зображення, що називаються моделями.

Основними принципами моделювання є наочність, об'єктивність і визначеність. Процес конструювання моделей також називається моделюванням, він вимагає глибокого і всебічного проникнення у сутність прогнозованих явищ, а також необхідні математичні знання. Метод моделювання, будучи процедурою, здійснюваною на основі абстрактно-логічного мислення, припускає можливість побудови в теоретичному плані умоглядних моделей, які виражали б певну логічну завершеність меж досліджуваних сторін предмету. Добра модель конкретизується на тій проблемі, яку вона вивчає, і абстрагується від усього, що не має істотного значення.

У методиці – об’єктом моделювання приймається залежність техніки аудиті від мети змісту аудиторських процедур, а останніх від суттєвості характеристики аудиторського об’єкта.

У теорії моделювання виділяють два види моделей:

- матеріальні;

- уявні.

До класу матеріальних відносяться натурні, фізичні та деякі види кібернетичних моделей.

До класу уявних моделей відносяться: наглядні, знакові та математичні.

Моделі методик аудиту належать до класу уявних. Їх можна віднести і до наочних, іконографічних моделей, бо вони використовуються з метою оптимізації етапів і стадій обробки контрольної інформації, певних способів і прийомів. Моделі методик аудиту можуть розглядатися як економіко-організаційні, тому що вони відображають і організаційний аспект.

Моделі повинні відповідати наступним вимогам:

- всебічність. Цей параметр проявляється у можливості моделі демонструвати всі елементи. Але цей параметр діалектично суперечить повноті;

- гнучкість. Цей параметр може бути визначений як можливість подальшого вдосконалення та вирішення моделі за своїм змістом;

- можливість до реалізації. Ця важливіша оціночна характеристика моделі, під якою, як правило, розуміється важкість, трудомісткість рішення питань, які пов’язані з практичним використання моделі.

В основу побудови методик аудиту можуть бути покладені такі принципи:

· цілеспрямованість – орієнтація методики на підготовку інформації для ухвалення управлінських рішень конкретними користувачами;

· системність – уявлення в методиці об'єктів аудиту як системи;

· комплексність – можливість реалізації методик за всіма об'єктами аудиту і на всіх рівнях управління;

· уніфікація – формування типових елементів опису методики, що використовуються при здійсненні аудиту;

· стандартизація – встановлення комплексу норм, вимог до методик;

· мінімізація проектних рішень – виключення дублювання елементів опису методики на основі їх типізації для різних об'єктів аудиту, на різних рівнях аудиювання.

Вищевикладені принципи побудови методик аудиту висувають ряд вимог до їх описання. До них слід віднести: суворе змістовне визначення об'єктів аудиту; застосування раціональних прийомів і способів; наведення достатньо повного переліку інформаційного забезпечення, необхідного для виконання контрольних процедур.

Процес моделювання методик аудиту складається з ряду етапів, зміст яких представлений на рисунку 6.3.

Оскільки методики аудиту можуть бути об'єктами моделювання, ми вважаємо, що основні елементи моделей методик виходять із змісту етапів їх розробки і зводяться до ось такого:

- об'єкти аудиту;

- вид фактографічної інформації;

- мета і зміст контрольних процедур;

- способи і прийоми контролю;

- техніка аудиту.

Одним з найважливіших завдань розробки методик способом моделювання є прагнення до зниження трудомісткості аудиту, оскільки фахівці, які працюють з інформацією, повинні з певною точністю відновити необхідні характеристики реальної обстановки.

Аудитори постійно порівнюють відомості, отримані з нормативно-правової, нормативно-довідкової, фактографічної інформації, поставлену мету зі своїм досвідом і реальними обставинами. Моделювання на етапі розробки методик аудиту – це прагнення полегшити процес зіставлення, тому що обрані способи, прийоми і техніка здійснення контрольних процедур можуть стати об'єктом стандартизації.