Функції мікроекономічного аналізу

Мікроекономіка є абстрактною фундаментальною наукою, яка служить основою для розвитку прикладних економічних наук. мікроекономіка виконує наступні функції.

Пізнавальна функція. Мікроекономіка досліджує сутність економічних явищ і процесів, відкриває закони, яким підпорядкована економічна діяльність. Завдяки цій функції мікроекономіка озброює людство необхідними знаннями у сфері дії ринку.

Методологічна функція. Суть цієї функції зводиться до того, що мікроекономіка є теоретико-методологічною базою для усіх прикладних економічних наук. Саме вона здійснює опрацювання методів та засобів наукового дослідження ринкового механізму.

Світоглядна функція полягає у тому, що мікроекономіка формує певний стиль мислення, впливає на сприйняття, розуміння, оцінку економічних процесів, а отже, визначає світогляд людей.

Практична функція полягає в розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності економічної діяльності, застосування принципів раціонального господарювання і управління виробництвом, обґрунтуванні економічної політики держави.

Прогностична функція. Ця функція в економічній літературі виділяється відносно недавно й пов’язана з особливостями функціонування сучасної економіки й зростанням важливості прогнозування економічного розвитку. Суть ї полягає у тому, що мікроекономіка розробляє наукові та методологічні основи передбачення перспектив економічного розвитку у майбутньому.

Також мікроекономіка реалізує такі 2 основні функції ї:

Пояснення явищ, які спостерігаються.

Прогнозування поведінки економічних суб'єктів.

Поняття потреби. Види потреб. Економічні блага, їх класифікація

Потреби — це внутрішні збуджуючі стимули діяльності людини. Це стан незадоволення, який людина хоче змінити, або задоволення, яке вона хоче продовжити.

Враховуючи різноманітність людських потреб, їх можна об'єднати у групи, використовуючи ті чи інші класифікаційні ознаки. Ось лише деякі із можливих класифікацій потреб:

1. За суб'єктами потреби поділяються на:

а) кінцеві; б) проміжні.

2. За формою задоволення:

а) індивідуальні; б) колективні.

3. За формою виникнення:

а) первинні; б) вторинні.