Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового (ст. 278 ККУ)

Основним безпосереднім об’єктом злочину є контрольоване використання залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна.

Додатковим безпосереднім об’єктом даного злочину може виступати життя і здоров’я особи, власність.

Предметом злочинного посягання є залізничний рухомий склад, повітряні, морські та річкові судна.

До залізничного рухомого складу відносяться локомотиви, вагони та спеціальний рухомий склад. Локомотив – це тягова самохідна машина, призначена для пересування будь-якого залізничного рухомого складу. Вагон – це несамохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів. Спеціальний рухомий склад – сукупність незнімних рухомих одиниць на залізничному ходу, призначених для будівельних, ремонтних і обслуговуючих робіт (снігоочисники, снігоприбиральні та щебенеочисні машини, баластери, колієукладачі, вантажопідйомні крани, дрезини тощо)(4).

Повітряне судно – це апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні (ст. 1 Повітряного кодексу України від 19 травня 2011 р.)(5). До повітряних суден належать літаки, вертольоти, планери, тощо (ст. 2 наказу Мінтрансу № 486 “Про затвердження Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні” від 7 грудня 1998 р.)(6).

Морське або річкове судно – це самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних цілей; для спорту; для інших цілей (ст. 15 КТМ України)(7).

Об’єктивна сторона характеризується діями по угону або захопленню залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна.

Угон – це протиправне, самовільне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою.

Захоплення – це протиправне, самовільне заволодіння транспортним засобом, незалежно від місця знаходження з метою подальшого контролю в особистих чи інших інтересах або угону.

Угон вважається закінченим з моменту початку руху транспортного засобу (незалежно від його тривалості). Захоплення вважається закінченим з моменту отримання можливості керування транспортним засобом.

Суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Щодо наслідків, зазначених у ч. 3 ст. 278 КК, вина може бути лише необережною.

До кваліфікуючих ознак злочину відносяться дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднані із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (ч. 2 ст. 278 КК); вчинені організованою групою, поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, тяжких тілесних ушкоджень або смерті хоча б одній особі, а також заподіяння великої матеріальної шкоди) (ч. 3 ст. 278 КК).

66.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами: характеристика юридичного складу злочину.