Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів: кримінально-правова характеристика

Об’єктом злочину є встановлений в суспільстві з метою недопущення поширення наркоманії порядок, відповідно до якого допускається вживання наркотичних засобів або психотропних речовин або їх аналогів.

Об'єктивна сторона злочину реалізується у формі схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під схилянням розуміються будь-які ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги хоча б один раз. Конкретний прояв цих дій може бути у таких формах як прохання, пропозиції, умовляння, переконування вжити зазначені засоби, підбурювання до цього обіцянками винагороди або тиск на потерпілого через погрозу відмовитися від продовження дружніх або близьких стосунків тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів незалежно від того, вжила інша особа відповідні речовини чи відмовилася це роботи

Кваліфікований склад злочину утворюють дії у формі, вчинені:

- повторно;

- щодо двох чи більше осіб;

- щодо неповнолітнього;

- особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

В процесі кваліфікації необхідно здійснити розмежування злочинів за ознаками об’єктивної сторони (злочинного діяння): ненасильницькі дії ( умовляння, пропозиції, поради, переконування) утворюють ознаки схиляння – ст. 315 КК, насильницькі дії (проти волі особи: насильство, погрози насильством, обман) кваліфікуються як незаконне введення в організм – за ст. 314 КК.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів неповнолітнього утворює склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК.

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання таких засобів чи речовин залучала його до участі в організації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.

Якщо особа, яка схиляла когось до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, збувала ці засоби, речовини споживачеві або брала участь у їх викраденні, незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 315 і відповідно ст. 307, або ст. 308, або ст. 309 КК.

Схиляння, поєднане зі збутом особі наркотиків або психотропних речовин – за ст. 315 і ст. 307 або 309 КК.

При вчиненні даного злочину його суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що схиляє особу до протиправного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, і бажає вчинити це діяння.

Суб’єктивна сторона злочину проявляється виною у формі прямого умислу: винний усвідомлює, що схиляє потерпілу особу до вживання небезпечних для неї речовин та засобів, і бажає здійснити такі дії. Кваліфікація схиляння, вчиненого щодо неповнолітньої особи, вимагає встановлення завідомості в діях винного: особа повинна достовірно знати, усвідомлювати або, не знаючи, в той же час допускати і передбачати, що вчиняє діяння щодо цієї категорії потерпілих. Незнання як і неможливість передбачення винним неповнолітнього віку виключає кваліфікацію злочину з вказівкою на дану кваліфікуючу ознаку.

Суб'єкт злочину - це особа, що досягла 16-річного віку та 18-річного віку (при схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів неповнолітнього).