2015-08-21
388
На основі актів, складених у колгоспах, громадських організаціях, державних підприємствах і установах, встановлено, що на території УРСР німецько-фашистські загарбники
а) знищили і замучили 4 496 547 радянських громадян, у тому числі 3 178 084 мирних мешканців — чоловіків, жінок, дітей, і 1318463 військовополонених, 202112 радянських громадян погнали в німецьке рабство;
б) зруйнували і спалили 714 міст і робітничих містечок, більше 28 тис. сіл, спалили і зруйнували більше 2 млн. будівель, більше 540 тис. надвірних будівель, залишили без притулку біля 10 млн. осіб. (...)
Німецько-фашистські загарбники зруйнували 16 150 промислових підприємств, на яких було зайнято близько 2,3 млн. робітників; знищили чи вивезли 127,8 тис. електромоторів, 81,6 тис. металоріжучих верстатів, зруйнували 29,8 тис. км. залізничної колії, в тому числі 28,7 тис. км колій магістральних залізниць, 1916 будівель залізничних станцій, 14 тис. поштово-телеграфних закладів, знищили 18 тис. лікувальних закладів, 32 930 шкіл, технікумів, вищих учбових закладів та науково-дослідних інститутів, 19,2 тис. бібліотек.
|
|
|
Зруйнували і розграбували 27 910 колгоспів, 872 радгоспи і 1,3 тис. машино-тракторних станцій. Відібрали і забрали в Німеччину 7 594 тис. голів великої рогатої худоби, 3 311 тис. коней, 9 333 тис. голів свиней, 7 317 тис. голів овець і кіз, 5.9 297 тис, шт. домашньої птиці.
Німецько-фашистські загарбники завдали майнових збитків громадянам і народному господарству УРСР на суму 285 млрд. крб. в державних цінах 1941 р. (...)
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. – С.625-626.
Хронологічна таблиця
| Датування | Події |
| 22 червня 1941 р. | Напад нацистської Німеччини та її союзників на СРСР |
| 30 червня 1941 р. | Проголошення у Львові ОУН-Б Акту відновлення Української держави та створення уряду на чолі з Я. Стецьком |
| 5 липня – 19 вересня 1941 р. | Оборона Києва |
| 20 серпня 1941 р. | Створення райхскомісаріату ”Україна” на чолі з Е. Кохом |
| вересень 1941 р. | Арешт німцями С. Бандери та проводу ОУН |
| 30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. | Оборона Севастополя |
| травень 1942 р. | Поразки Червоної армії під Харковом та в Криму |
| 22 липня 1942 р. | Повна окупація нацистами території України |
| 14 жовтня 1942 р. | Створення УПА |
| 19 листопада 1942 – 2 лютого 1943 р. | Битва під Сталінградом |
| травень-жовтень 1943 р. | Рейд партизанського з’єднання С. Ковпака з Путивля у Карпати |
| червень 1943 р. | Третій надзвичайний великий збір ОУН-Б |
| 5 липня – 23 серпня 1943 р. | Битва на Курській дузі. Вигнання нацистів з Харкова. |
| 6 листопада 1943 р. | Звільнення від нацистів Києва |
| 25 березня 1944 р. | Червона армія вийшла на державний кордон СРСР з Румунією по р. Прут |
| 12 травня 1944 р. | Повне звільнення Криму від нацистів |
| травень 1944 р. | Насильна депортація кримсько-татарського населення Криму |
| липень 1944 р. | Створено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) |
| 17-22 липня 1944 р. | Бій під Бродами. Червона армія розбила дивізію “Галичина” |
| 27 липня 1944 р. | Звільнення від нацистів Львова, Станіслава та Перемишля |
| 8 жовтня 1944 р. | Звільнено Лавочне – останній населений пункт УРСР у довоєнних межах |
| 28 жовтня 1944 р. | Остаточне звільнення України від нацистів. |
Запитання і завдання. 1. Розкрийте зміст гітлерівського плану “Ост”. 2. З якою метою нацисти запровадили новий адміністративний поділ України? 3. Охарактеризуйте головні положення нацистського “нового порядку” в Україні. 4. Проаналізуйте Акт відновлення Української держави від 30 червня 1941 р. 5. Чому значна частина українського суспільства зустрічала нацистів у 1941 р. як визволителів і свідомо йшла на співпрацю з окупантами? 6. Розкрийте еволюцію радянського партизанського руху в Україні в роки війни. 7. Охарактеризуйте основні напрямки боротьби радянського підпілля та червоних партизан проти окупантів у 1941-1944 роках. 8. Проаналізуйте стратегію і тактику націоналістичного руху Опору в Україні в 1941-1944 роках. 9. Поясніть причини і наслідки “Волинської трагедії” 1943 р. 10. Проаналізуйте наступальні операції Червоної армії на території України в 1943-1944 роках. 11. Чому в ході наступальних операцій 1943-1944 рр. втрати особового складу Червоної армії значно перевищували втрати німецького вермахту? 12. Яким був внесок українського народу в перемогу над нацизмом?
|
|
|
[1] До 1947 р. назва УПА розшифровувалась як “Українська повстанча армія“.
[2] Генерал-фельдмаршал Г. Фон Айхгорн у 1918 р. був головнокомандувачем німецьких окупаційних військ на Україні. Вбитий у Києві в липні 1918 р.
[3] Автаркічна – здатна до створення самодостатньої економіки.
[4] Це припущення помилкове. Озброєння УПА походило лише зі складів, закладених з початку війни, і за рахунок трофеїв, що потрапили до рук українців після боїв з німцями і радянськими партизанами.
[5] Чепурного І.Ф. як представника ЦК КПУ було закинуто літаком до Києва у квітні 1943 р. для відновлення розгромленого німцями підпілля. Не бажаючи ризикувати життям через небезпеку з боку гестапо в окупованому Києві, Чепурний перейшов до з’єднання під командуванням І. Хитриченка і назвав себе представником ЦК КПУ у партизанському русі. Активної участі у бойових діях з’єднання не брав. Після визволення Київщини дискредитував І. Хитриченка перед органами радянської влади, і того замість присвоєння звання Героя Радянського Союзу, до якого він був представлений за блискуче керівництво з’єднанням, було засуджено до тривалого ув’язнення. Реабілітований на початку 90-х років.
