Висновки

Судову систему України представляють суду, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно - територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.
Місцеві суди як суди першої інстанції вирішують зараз 90 відсотків цивільних і кримінальних справ.
Верховний Суд України розглядає в касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції, переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку.
Конституція України (ст.129) визначає такі основні засади судочинства:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3)забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8)забезпечення апеляційного й касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9)обов’язковість рішень суду.
Засади здійснення судочинства тісно взаємопов'язані й у сукупності становлять єдину систему.

4.Сучасна судова система в Україні

Акт проголошення незалежності України, прийняття у червні 1996 р. Конституції, потреба реального забезпечення прав і свобод людини, що випливає з цих документів, утвердження верховенства права обумовили необхідність проведення судової реформи.

Значущість цього завдання посилюється й тим, що у червні 2001 р. закінчується визначений Конституцією п'ятирічний термін, протягом якого має бути сформована вся система судів загальної юрисдикції. Подальше зволікання може призвести до ситуації, коли здійснення правосуддя в державі не відповідатиме конституційним засадам.