Паспортизація санітарно-технічного стану умов і охорони праці

Ціль паспортизації - виявлення робочих місць і ділянок, що не відповідають затвердженим нормам безпеки праці, а також кількості працюючих у цих умовах.

Для документального обліку стану санітарно-гігієнічних умов праці на робочому місці й у робочій зоні служить Типовий паспорт санітарно-технічного стану умов праці. У паспорт вносяться дані інструментальних вимірів виробничих факторів на робочих місцях, у приміщеннях і робочих зонах (мікроклімат, освітленість, шум), а також статистичних даних і будівельних вимірів. Інструментальні виміри проводяться районними, міськими санітарно-епідеміологічними станціями або пересувними лабораторіями охорони праці, що функціонують при облкомунжитлоуправліннях.

Початковий етап паспортизації на підприємствах полягає у визначенні виробничих ділянок, цехів або груп, робочих місць, що характеризуються однаковими умовами праці для всіх категорій працюючих, на яких робітник або бригада виконують трудові операції в плані зміни або не менше ніж половини зміни. Крім того, установлюють чисельність працюючих на цих місцях, зокрема жінок.

При проведенні Інструментальних вимірів шкідливих виробничих факторів керівники обстежуваних підрозділів зобов'язані підтримувати на робочих місцях і у виробничих приміщеннях обстановку, що відповідає повсякденній роботі. Стан санітарно-технічних умов праці на робочих місцях оцінюється порівнянням фактичних результатів обстеження з нормативними даними (для кожного з розділів паспорта). Паспортизація об'єктів проводиться щорічно: відповідальним за її проведення та своєчасне заповнення паспорту санітарно-технічного стану умов праці на підприємстві є головний інженер.

У паспорті, крім загальної чисельності працюючих на підприємстві й ділянці, вказується кількість жінок, які працюють в умовах, що не відповідають нормам по шуму, вібрації та іншим особливо шкідливим факторам. Це дозволяє вести цілеспрямовану роботу з поліпшення й оздоровлення умов праці жінок, звільненню їх від важких робіт і робіт зі шкідливими умовами праці.

При цьому варто враховувати також технічний стан будівель і споруд, обумовлене за результатами огляду елементів будинку спеціалізованими організаціями та характерне як задовільне, незадовільне або аварійне.

Основними завданнями паспортизації є:

· Виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих чинників та причин їх виникнення.

· Визначення стану основних елементів виробничих приміщень.

· Визначення показників стану безпеки праці.

· Визначення нормативних і фактичних значень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.

· Визначення стану умов праці шляхом проведення лабораторно-інструментальних досліджень.

· Розроблення заходів щодо поліпшення умов праці.

Паспортизації підлягають виробничі приміщення і площадки, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.

Лабораторно-інструментальні дослідження шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища проводять санітарні лабораторії та організації, що мають відповідний дозвіл на проведення лабораторних робіт.

Після виконання лабораторно-інструментальних досліджень та визначення показників видаються протоколи досліджень з висновками про відповідність умов праці санітарно-гігієнічним нормам.

Нормативні і фактично визначені значення факторів виробничого середовища, зазначені в протоколах, заносяться комісією у відповідні графи паспорта санітарно-технічного стану умов праці на виробничому об'єкті та на робочих місцях.