Економічний розвиток та економічне зростання

Під розвитком розуміють процес удосконалення тих чи інших елементів суспільних відносин або матеріально-речових складових суспільства чи соціально-економічних та матеріальних систем у цілому, перехід до принципово нових якісних характеристик. Як правило, у такому значенні розвиток часто ототожнюється з прогресом. Історична практика засвідчує, що невпинного, односпрямованого прогресу, лінійного розвитку суспільства не існує. Зміни відбуваються циклічно, хвилеподібне за схемою: прогрес - стагнація – регрес.

Соціально-економічний розвиток – це процес безупинної зміни матеріального базису виробництва а також усієї сукупності різноманітних відносин між економічними суб'єктами, соціальними групами населення.
Соціально-економічний розвиток – складний суперечливий процес, у якому взаємодіють позитивні і негативні фактори, а періоди прогресу змінюються періодами регресу. Політичні і військові потрясіння, соціальні конфлікти, екологічні катастрофи можуть призупинити розвиток економіки будь-якої країни, відкинути її на кілька десятиліть назад, а іноді привести і до остаточної загибелі, як це було з древніми цивілізаціями.

Економічний розвиток є рушійною силою прогресу, його важливою матеріальною основою. Він передбачає поряд із зростанням доходів і виробництва здійснення радикальних змін в інституціональній, соціальній і адміністративній структурах. Прогрес – це рух вперед, успіх. Прогрес – це рух від нижчих форм до вищих, від менш досоналого до більш досконалого.

Важливо визначити співвідношення між економічним розвитком і економічним зростанням, які тісно пов'язані між собою. Економічне зростання - це просте збільшення реального ВВП нації (країни) в одному періоді порівняно з іншим. Він показує зростаючі можливості країни в реалізації своїх виробничих можливостей. Таким чином, економічне зростання є вужчим поняттям, ніж економічний розвиток. Але, очевидно, що в країні практично неможливий повноцінний економічний розвиток без економічного зростання. Економічне зростання є органічною складовою економічного розвитку.

Сутність поняття “ економічне зростання ” можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів, що знаходять свій вираз і в комплексному вдосконаленні соціально-економічних відносин у суспільстві. Під цим терміном прийнято розуміти лише збільшення обсягів, товарів і послуг, створених за даний період.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично при збереженні незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів.

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціональнішого використання всього виробничого потенціалу.

Як відхилення від закономірного процесу економічного зрос­тання в окремі періоди для ряду країн може мати (і має) місце регресивний тип розвитку, для якого характерне довготривале зниження обсягів суспільного виробництва.

Аналіз змісту рушійних сил економічного зростання починається з розгляду відтворення суспільного виробництва як безперервного процесу виробництва.

Рушійними силами економічного прогресу, як і кожного іншого динамічного піднесення є суперечності. Співіснування двох взаємосуперечливих сторін, їх боротьба становлять сутність діалектичного розвитку. Узагальненою основою і рушійною силою виробництва є його суперечлива взаємодія зі споживанням. Економічні потреби породжують ідеальний образ продукту. З точки зору економіки та сучасної західної навчальної літератури дана суперечність (ресурси — потреби) трактується як аксіома стосовно невідповідності безмежних економічних потреб обмеженим виробничим ресурсам.

У сфері економічних відносин потреби набувають форми економічних інтересів і стимулів. Економічні інтереси – це спонукальні мотиви господарської діяльності людей (як господарюючих суб’єктів), які зумовлені їх місцем у системі відносин власності та наявній системі потреб. Сутність інтересів: інтерес— це форма прояву потреб. Тому інтереси виступають потужним “двигуном” економі­чного розвитку, образно кажучи, формують ту “пружину”, яка “каталізує” і приводить до руху весь економічний механізм.

Визначальну роль в обумовленості (детермінації) як типів, так і темпів економічного зростання відіграє процес нагромадження капіталу. Процес нагромадження капіталу – це суттєві зміни в структурі капіталу, пов'язані з нау­ково-технічним прогресом. З впровадженням у виробництво до­сконаліших машин, обладнання та технологій збільшується кіль­кість матеріально-речових засобів з розрахунку на одного пра­цюючого, тобто зростає технічна будова капіталу. Де вимагає відповідного підвищення кваліфікації працівників, розвитку їх професіоналізму. При цьому зростають продуктивність праці та ефективність виробництва.

Норма нагромадження (виражена у процентах) характеризує відношення між часткою чистого доходу (прибутку), яку госпо­дарюючий суб'єкт (підприємець, фермер, держава) спрямовує на розвиток виробництва або будь-якої власної справи, до загальної суми отриманого ним прибутку (доходу). Норма нагромадження — це відношення фонду чистого на­громадження (тобто інвестицій, що йдуть на розширення виробництва) до загального обсягу національного доходу, створе­ного за відповідний період.

Процес нагромадження капіталу органічно пов'язаний з про­цесами заощадження та інвестування.

Ефективність нагромадження характеризується коефіцієн­том приросту капіталомісткості, який розраховується як відно­шення валових інвестицій в основний капітал до приросту вало­вого національного продукту за відповідний (той самий) період у незмінних (базових) цінах.

До основних факторів економічного зростання, як відомо, належать: капітал, земля (у т. ч. природні ресурси), праця (функція трудових ресурсів)," а також підприємницькі здібності. В основі сучасного, типу економічного зростання лежить поглиблення науково-технічної революції.