Типи заказників України

Резервати, або заповідні урочища, організовують для охорони рідкісних на певних територіях рослинних угруповань, унікальних гео­логічних, гідрологічних та інших об'єктів, тобто цікавих феноменів при­роди, що мають важливе наукове, культурно-освітнє та господарське значення. Площа резервату може становити від 2 до 600 і більше гек­тарів. Як і заповідники, вони підлягають охороні. В разі потреби навко­ло них виділяють захисні смуги. В урочищах заборонено будь-яку діяльність, що загрожує збереженню середовища в природному стані. В Україні заповідними урочищами є Стадщанське озеро (Сумська обл.), Юрківський лиман (Запорізька обл.), Каленикові гори (Тернопіль­ська обл.) та ін.

Національні парки. Це відносно великі території, які являють со­бою кілька екологічних систем, що мало змінені або зовсім не зазна­ли впливу людини. Тут охороняються рослини, тварини, ландшафти з науковою і культурно-освітньою метою. Дозволяється масове від­відування певних ділянок національних парків, але заборонено порушувати природний вигляд ландшафтів. Національні парки — дуже поширена форма територіальної охорони окремих регіонів у багатьох країнах.

Природні ландшафтні парки. Це великі територіальні комплекси. Вони виконують функції охорони і захисту природи. Створюють їх у місцевостях, які за характером природно-історичних умов та естетичніс­тю ландшафтів відповідають лікувальним і туристичним цілям, при­датні для масового відпочинку. Господарська діяльність тут допускається, але спрямована на забезпечення найкращих умов для відпочинку та задоволення культурно-естетичних потреб людей.

Для довідки

В економічно розвинених країнах під заповідники, заказники, національні парки відводяться до 1/3 території. Природно-заповідний фонд України становить понад 2,8 % її території. В Тернопільській, Волинській, Рівненській областях, АР Крим та деяких інших регіонах заповідні ландшафти становлять 6 —3 % території.