2015-09-06
4640
Надійним джерелом відомостей про давніх германців є праці римських письменників Плінія Старшого (3–79 рр. н.е.)“Bella Germanica”(20 книг про війни з германцями не збереглася, і лише деякі уривки з них наведено в наступних творах латинських письменників)
Пліній Старший, який служив у римських військах і воював проти хавків і фризів, безпосередньо контактував з германцями, тоді як Тацит був інформований про них з творів інших античних авторів, з доповідей римських полководців, розповідей купців та легіонерів.
Хоча кількість германських племен була значною, вони в античні часискладалидекількаплеміннихугруповань.Найдокладніша їхкласифікація наведена Плінієм, який виокремив шість груп:
1.Вінділи (готи, бургунди). Мешкали на сході Європи.
2.Інгвеони (інгевони). Проживали на берегах Північного моря.
3.Іствеони (істевони або іскевони). Жили на Рейні.
4.Ермінони (гермінони). Проживали на півдні теперішньої західної Німеччини.
5.Певкіни і бастарни. Мешкали на території теперішньої Румунії.
|
|
|
6.Гілевіони. Жили в Скандинавії.
14. Класифікація германських племен за Ф.Енгельсом.
Ф.Енгельс вніс корективи в класифікацію Плінія Старшого, об’єднавши племена першої і п’ятоїгруп. Поділ племен на 5 головних груп цілком відповідає класифікаціїгерманських мов, представленої мовознавцями XIX ст.:
миви: східногеманські (племена вінділи); західногерманські (інгвеони, істевони, ермінони); північногерманські (гілевіони).
Північні германці.
Про північногерманські племена не залишилося точних даних, окрімзгадки Тацита про плем’я свіонів. Пліній використовує збірну назву дляцих племен – гілевіони. Птоломей і Йордан згадують свеїв, гаутів, данів таінші дрібніші племена, які населяли відповідно центральну частинуСкандинавії поблизу озера Меларен, місцевість поблизу озера Веттерн та південь півострова в області Схоне. Після відселення більшостігерманських племен, кількість населення тут на певний час стабілізувалася.
Західну частину півострова (теперішню Норвегію) населяла велика кількість дрібних германських племен.
