2015-09-06
430
Велике значення в розвитку науки, в тому числі і гідрометеорологічної, мало відкриття на Україні університетів. Завдяки цьому в першій половині XIX століття значно активізувались систематичні наукові дослідження в галузі гідрометеорології, кліматології, геофізики.
У цей же період з’являються перші науково-експериментальні заклади. В 1836 році у Луганську відкрилась перша на території України метеорологічна обсерваторія, друга за ліком у Російській імперії (після Петербурга). Протягом 68 років без перерви там працював І.І.Руднєв, який почав свої спостереження в ній ще юнаком.
Однією з найбільших була Київська обсерваторія, офіційно відкрита 15 травня 1855 року при Університеті Святого Володимира (нині – Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка). Серед перших керівників обсерваторії чільне місце займає професор М.І.Тализін. При ньому в 1863 році почалось щомісячне друкування матеріалів метеорологічних спостережень у “Вістях” університету.
З 1865 по 1885 рік обсерваторію очолював доцент, а пізніше член-кореспондент Петербурзької академії наук М.П.Авенаріус. Впродовж двадцятирічного періоду він збільшив обсяг спостережень, створив школу метеорологів, зміцнив матеріально-технічну базу обсерваторії.
У 1885 році її очолив завідувач фізичного кабінету К.Н.Жук. При ньому в обсерваторії почали вивчати сніговий покрив, температуру води в Дніпрі та у заплавних озерах, були опубліковані результати вивчення добового ходу опадів, особливостей злив, граду тощо.
У грудні 1890 року на чолі обсерваторії став П.І.Броунов - засновник вітчизняної агрометеорології. Свою роботу в метеорологічній обсерваторії Київського університету П.І.Броунов почав з розширення програми спостережень, поповнення устаткування обсерваторії, закріплення за нею мережі пунктів спостережень. Згодом він організував регулярне видання “Спостережень метеорологічної обсерваторії” (вийшло понад 40 випусків).
У 1896 році обсерваторію очолив І.І.Косоногов, в майбутньому дійсний член Академії наук України. Заслугою І.І.Косоногова був розвиток, зокрема, спостережень за зливами і вимірів сонячної радіації, організація служби інформації про вегетацію і врожай сільськогосподарських культур.
З 1900 року обсерваторію знову очолив К.Н.Жук. В цей час в тісному контакті з обсерваторією університету працює професор Київського політехнічного інституту Р.Н.Савельєв. Він приділяв багато уваги впливу гідрометеорологічних факторів на діяльність залізничного транспорту. Р.Н.Савельєв вперше в Росії організував актинометричні спостереження в ряді метеорологічних станцій, розташованих на великих залізничних вузлах (Єлисаветграді, Коростишеві, Львові).
У 1919 році посаду директора обсерваторії Київського університету обійняв Б.І.Срезневський – перший і поки що єдиний в Україні академік у царині метеорології.
У 1865 році професор В.І.Лапшин організував регулярні метеорологічні спостереження на півдні, що поклало початок організації Одеської обсерваторії. У 1883 році обсерваторію очолив О.В.Клосовський. У той період метеорологічна станція входила до складу кабінету фізичної географії університету.
У 1884 році на покрівлі університетського будинку була зроблена площадка, де розмістили анемограф, деякі самописи. О.В.Клосовський розумів, що місцеположення метеорологічної площадки не задовольняє необхідних вимог до її призначення. Виникла потреба перевести обсерваторію за місто. І вчений домігся будівництва нової обсерваторії в Ботанічному саду університету на Малому Фонтані. Закладка будинку обсерваторії була здійснена 5-го червня 1891 року, а будівельні роботи закінчили в серпні 1892 року. До вересня 1893 року вже були завершені роботи до початку метеорологічних спостережень. Обсерваторія мала унікальне для того часу устаткування і прилади. Експериментальні метеорологічні спостереження на новій площадці розпочались 1-го вересня 1893 року. Там же вона розміщується і зараз.
Першими спостерігачами були О.О.Трещин, О.Ф.Поль і П.Т.Пасальський. Надалі Одеська обсерваторія стає головною базою і очолює створену О.В.Клосовським метеорологічну мережу південно-західної частини Російської імперії.
У 1891 році метеорологічна обсерваторія була організована в Харкові. Спочатку, завдяки старанням професора М.Д.Пильчикова, при фізичному кабінеті університету було засновано магніто-метеорологічне відділення, а вже потім обсерваторію. Ії метеорологічний майданчик розміщувався у ботанічному саду університету. Результати її спостережень друкувалися в “Записках Харківського університету”. Керував метеорологічною обсерваторією М.П.Косач, брат Лесі Українки, український громадський діяч і письменник.
У 1895 році починає свою наукову та педагогічну діяльність Д.К.Педаєв, майбутній професор Харківського університету і Харківського інженерного гідрометеорологічного інституту. З 1906 року він був керівником метеорологічної мережі Харківської губернії. Для першого “Кліматичного атласу УРСР” Д.К.Педаєв склав карти ізотерм і текст. Низка його кліматичних праць була використана при підготовці “Проектів Великого Дніпра”, планування розвитку Харкова та ін. Д.К.Педаєв був одним із засновників аерологічних і актинометричних досліджень на території Україні [12].
