Фразеологією (від грец. phrasis — вислів) називають: ї) розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів, і 2) сукупність усіх фразеологізмів у мові.
Стійкі сполучення слів лексично неподільні, а тому в ряді j випадків близькі за значенням до окремих повнозначних слів, -і Наприклад: клювати носом (дрімати), дивитись крізь пальці (не помічати), накивати п'ятами (втекти) та ін. До фразеологізмів, або фразеологічних словосполучень, також належать І народні прислів'я, приказки, влучні вислови видатних осіб " («крилаті слова»), усталені звороти типу мати на увазі, брати участь тощо.
Фразеологія сучасної української літературної мови дуже багата. Вона є продуктом багатовікової мовної творчості нашого народу.
У фразеологізмах, особливо в прислів'ях і приказках, дожовтневого періоду відображено тяжке соціальне становище трудящих і їхню боротьбу проти пригнічення і несправедливості, осмислено спостереження над природою, затавровано негативні людські вчинки. У фразеологічних словосполученнях пожовтневої доби народ висловлює свою любов до Батьківщини, Комуністичної партії, виявляє радянський патріотизм, ідеї дружби народів, прагнення до миру, ненависть до ворогів тощо. Наприклад: 1. До щастя й свободи веде партія народи. 2. Коли весело живеться, до роботи серце рветься. 3. Палії нової війни — вороги весни.
У багатьох давніх і сучасних фразеологізмах виражається позитивне ставлення до праці, освіти, науки, натомість засуджуються боягузтво, брехливість, нечемність, сварливість, хвастощі, лінощі, безпринципність, нещирість, пияцтво та інші людські вади. Наприклад: 1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 2. Хто знання має, той і мур зламає. 3. Книга вчить, як на світі жить. 4. Де господар добре робить, там і поле буйно родить. 5. У страху великі очі. 6. Брехнею весь світ пройдеш, та назад не вернешся. 7. Хвалилася кобила, що з возом горшки побила. 8. Лінивому все ніколи. 9. П'яний та дурний — рідні
брати.
Різними були і залишаються джерела української фразеології.
148.
1. Переважна більшість фразеологізмів походить з народної мови. Це, передусім, прислів'я, приказки, вислови жартівливого характеру (Буває, що й корова літає) тощо. З' народними звичаями і обрядами пов'язані вислови типу дати гарбуза, піймати облизня, замовляти зуби, виносити сміття з хати.
2. Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних осіб: Релігія — опіум для народу (К. Маркс); Людина — це звучить гордо (М. Горький); Борітеся — поборете (Шевч.); Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (Тич.); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирний); Бути чи не бути? (Шекспір).
3. До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови: грати першу скрипку, сходити зі сцени, з іншої опери (з мовлення артистів); де тонко, там і рветься (з мовлення ткачів); куди голка, туди й нитка (з мовлення кравців); куй залізо, поки гаряче (з мовлення ковалів); на ловця і звір біжить (з мовлення мисливців); підносити на щит (з мовлення військових).
4. Здобутком фразеології стали вислови античних часів, у тому числі біблійні; крокодилові сльози (фальшиве співчуття); альфа і омега (початок і кінець), берегти, як зіницю ока, вавілонське стовпотворіння.
5. Фразеологізмами стають переклади іншомовних ідіом: бути не в своїй тарілці (з фр.); дивитися крізь пальці (з нім.).
Фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності і виразності. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення. Наприклад: 1. А вже... як засне, то хоч коти гармати, і усом не моргне (Шевч.). 2. На коромислі бідончики з-під молока. Там того й молока було, як кіт наплакав (Куч.). 3. «Всі заодно! Кругова порука! — крикнув генерал, чже втрачаючи всякий контроль над собою. — Ви будете відповідати! Вам хвости волам крутити, а не сучасні літаки будувати!» Лука глянув на начальника спідлоба і неголосно сказав: «Дурний піп, дурна й його молитва». У кабінеті запала тиша. Генерал широко розкрив рота, як риба, витягну-піа на пісок (Собко). 4. Прийдеться ще декому й перцю давати (Б. Ол.). 5. Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (Панч).
Фразеологічні вислови української мови ще не повністю зібрані, хоч і опубліковано ряд збірок ще до революції («Українські приказки, прислів'я і таке інше» М. Номиса, 1864; «Галицько-руські приповідки» в 3-х томах їв. Франка, 1901 — 1910) і за радянських часів («Українські народні прислів'я та
149.
приказки»; «1000 крилатих виразів української літературної мови» А. П. Коваль і В. В. Коптілова, 1964; «Фразеологічний словник» Н. О. Батюк, 1966; «Словник українських ідіом» Б. М. Удовиченка, 1968; «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник» І. С Олійника,! М.М.Сидоренка, 1971; «Синонімічнийсловник-мінімум української мови» В. С Ващенка, 1972; «Фразеологічний словник» у 2-х томах Г. М. Удовиченка, т. 1 — 1983, т. 2 — 1984).
Завдання. І. Знайдіть фразеологізми в тексті, поясніть їх значення і граматичну будову.
1. За кілька хвилин розвідники... встигли розповісти Козакову, що вони зараз «кантуються», тобто б'ють байдики (Гончар). 2. «Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— не бери всього так близько до серця» (Цюпа). 3. Одним словом, зиркай на всі боки, крути на вуса і пальця в рот їм не клади (Куч.). 4. «Який голос! Недаром дали народного Радянського Союзу. То найвище, Нилівно. Комар носа не підточить. Голос!» (Куч.). 5. Де ударник робить, там пшениця родить (Нар. те.). 6. Праця створила людину (Ф. Енгельс). 7. І на оновленій землі врага не буде, супостата (ШшА.
ІІ/Замініть подані фразеологізми словами-синонімами чи синоніміч-нимтгхловосполученнями, поясніть відтінки,у лексичному значенні.
Товкти воду в ступі. Зірвати маску. Підкручувати гайки, Номер не пройде. Сходити зі сцени. Немає клепки в голові, Не святі горшки ліплять. Стригти під один гребінець. Ку» залізо, поки гаряче. Зірвати маску. Дати драла. Заварити кашу. Не,в ті взувся.