Принципи виділення частин мови

В основу поділу слів за частинами мови покладено такі ознаки, принципи:

1. Смисловий (семантичний, лексичний), тобто характер лексичного значення слова (чи відсутність такого значення) — що означає слово — предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан предмета тощо.

2. Морфологічний, тобто своєрідність граматичної (мор­фологічної) форми словоносієм яких граматичних значень воно виступає: змінюваним чи незмінюваним є певне слово; як саме змінюється слово — за родами, числами і відмінка­ми чи за особами, часами і способами, які закінчення власти­ві слову в різних його формах (наприклад, у називному і ро­довому відмінках, в однині і множині тощо).

3. Синтаксичний, тобто типову синтаксичну функцію сло­ва — в ролі якого члена речення певне слово вживається найчастіше. Відомо, наприклад, що іменники у формі назив­ного відмінка здебільшого бувають підметами, а в непрямих відмінках — додатками; прикметники (числівники і займен­ники прикметникової форми) і дієприкметники звичайно вжи­ваються як означення, а змінювані форми дієслів виступають у ролі присудка.

4. Словотворчий, тобто специфічні для певної групи слів суфікси і префікси, за допомогою яких ці слова утворилися. Наприклад, у творенні дієслів беруть участь такі дієслівні суфікси: -а- (сід-а-ти); -и- (нос-и-ти), -і- (гомон-і-ти); імен­ники утворюються за допомогою суфіксів -ець- (хлоп-ець), -ник (ліс-ник), -тель (просвіти-тель), а частина прикметників може утворитись за допомогою суфіксів -езн- (довжел-езн-ий), -яст- (срібл-яст-ий^^

194.

Завдання. Визначте, чому лексично близькі слова типу хід, ходіння, боротьба, читання належать до іменників, а ходити, боротись, читати — до дієслів.