За синтаксичною функцією розрізняються сполучники сурядності і підрядності.
, Сполучники сурядності (сурядні сполучники) поєднують синтаксично рівноправні елементи (слова, словосполучення і речення): однорідні члени речення, частини в складносурядному, однорідні підрядні частини в складнопідрядному реченні. Сполучники сурядності поділяються на три групи: єдналь-
;.ні, протиставні, розділові.
v Єднальні: і(й), та (в значенні і), також, ні — ні,
як — так, не тільки, а й. Наприклад: Пахне навкруги прив'яле
листя і сосни взолочена кора (Тк.). •Протиставні: а, але, та (в значенні але), однак,
уте, проте. Наприклад: 1. Праця чоловіка годує, а лінь мар- 1 нує (Нар. тв.). 2. Тисячі тронів упало і людських, і божих, але
титанова круча стоїть (Л. Укр.).
Розділові: або, то, чи, хоч, то...то, не то... не то хоч...хоч, або... або, чи... чи: 1, Грицько чи присів, чи ні,— вже дивись — спинився гін за двоє (Мирний). 2. То не риба < морі розгулялась, то не пави в небеса знялися, розійшлиа дівчата з граблями по сухих, пахучих покосах (Рильськ.)
|
|
Сполучники підрядності виражають ту чи іншу залежністі одного речення від іншого. За їх допомогою до головного ре чення приєднуються підрядні частини. Наприклад: 1. Сьо годні я такий веселий, що молодіти хочу знов (Сос). 2. Немс такої сили, щоб нашу правоту перемогла (Рильськ.). 3. Зра дів, як сирота сонцю (Нар. тв.). До таких сполучників належать бо, що, аби, щоб, якщо, якби, як, коли, хоч, хай, наче неначе, мов, поки, ледве та ін.
Більшість сполучників підрядності — це складні і складені сполучники, що утворилися поєднанням прислівника займенника (якщо, так що, тому що та ін.) або поєднанням! займенника чи прислівника з словами інших частин мові (якби, щоб, неначе тощо).
Сполучники підрядності за значенням поділяються т кілька груп:
1) п р и ч и н о в і: бо, тому що, тим що, у зв'язку; тим що;
2) мети: щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затил щоб;
3) часові: тільки-но, ледве, щойно, скоро, з того часі як, після того як;
4) порівняльні: мов, немов, мовби, наче, як, ніби, нібито, що;
5) у м о в н і: як, якщо, коли б, раз;
6) допустові: хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що;
7) наслідку: так що.
Деякі із сполучників багатозначні (що, коли, щоб, де). Наприклад, сполучником що може приєднуватись до головного підрядне речення означальне, причини, міри і ступеня. Серед підрядних сполучників виділяються парні; одна їх частина входить до головного речення, друга — до підрядного (чим — тим, що —■ то, тільки — як).
Завдання. І. Прочитайте текст. Випишіть сполучники сурядності і підрядності. Які відношення між словами або реченнями вони виражаю«і до яких груп за значенням належать?
|
|
Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
У давнину моря, озера і пустині відгороджували східну смугу австралійського материка від західної, тому тваринний і рослинний світ у різних частинах країни різний.
354.
Качконіс — одне з найдивовижніших створінь природи. Якби я не чув про нього раніш і побачив раптом чучело, я вирішив би, що студенти-зоологи заради сміху зібрали його з решток інших тварин. У качконоса тіло жирного цуценяти з шкурою, яка йому помітно велика. Між пальцями ніг перетинки, на голові дзьоб качки, хвіст, як у бобра, а передні лапи борсука. До всього цього у самця на задніх лапах шпори півня, які виділяють отруту, подібну до зміїної! Не дивно, що європейські вчені відмовлялись вірити в існування такої тварини, коли вперше почули про неї сто п'ятдесят років тому. Ще більше вони, засумнівались, коли їм повідомили, що качконіс кладе яйця, як рептилії, але пташенят годує молоком, як ссавець! Проте прибулі в Австралію зоологи підтвердили правильність цих «вигадок».
(В. Данієльсон)
II. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Підкресліть сполучники сурядності і підрядності; усно поясніть, яку функцію вони виконують у реченні.
1. Орлюк вибрався з вогн..вого котла якимсь чудом. Коли оглянувся, кілька ворожих танків уже горіло, а один, (най)бли..чий до нього, злетів у повітря від прямого влучай..я й вибухнув такою буйною багрово-чорною кул..ю, що в нього серце затріпотіло й г..ряча хвиля (ні)би жаром сипнула. 2. Нові знамена — і (не)ворожнечі вже, а згоди і дружби— заполум'яніють над багатьма розкріпач..ними столицями, й цілі армії в захваті плескатимуть їм з сліз..ми зворушення, пр.. падатимуть на площах до сірої солдатської шинелі сержанта Орлюка, питатимуть, звідки вона, де пошита, ким заворож..на, чи багато разів прострелена. 3. Коли вона [хата] була жива й кущ..ки пш..ниці проростали на її зеленій старій стрі.л, і кругом було (без)ліч насіння, і була вона привітна, як мати, однак (с)поконвіків кидали її, і хто кидав — рідко повертався. Носило його вітрами (по)світах, або й сам він бігав, як той собака, за випадковим чужим возом, і тільки (з)рідка згадував її, як щасливе дитинство, як свою юність (за)напащену й свою мову пр..забуту, й звичаї, і вірування, й красу неба й землі (3 тв. О. Довженка).
III. Складіть по три речення з одиничними, повторюваними та парними сполучниками, вживаючи кількісні й порядкові числівники.