Доречність виразність

Правильність мовлення – це дотримання норм сучасної

української літературної мови. Правильність мовлення полягає в

доцільному використанні тих чи інших граматичних форм,

синтаксичних структур у певному контексті.

Точність мовлення ділової особи полягає в чіткій відпо-

відності значення слів предметам, діям, ознакам або явищам

дійсності (понятійна точність) і відповідності висловлювання

задуму продуцента (предметна точність), в умінні виражати

думки так, щоб вони були однозначно сприйняті реципієнтом у

процесі спілкування.

Логічність виражається у способі організації ділового тексту,

його композиції, у правильності побудови словосполучень,

речень, у точності вживання слів, у змістовних зв’язках мовних

засобів, які виражають відношення між частинами й компо-

нентами думки.

Чистота ділового мовлення передбачає відсутність позаліте-

ратурних елементів (діалектизмів, просторічних слів, брутальної

лексики, жаргонізмів, вульгаризмів, професіоналізмів, іншо-

мовних слів, якщо є українські відповідники, суржикових слів,

форм слів, синтаксичних структур, слів-паразитів тощо), які

засмічують ділову українську мову.

Лаконічність мовлення – це ясне, чітке і стисле викладення

змісту ділового тексту. Якщо мовець правильно відбирає слова,

він не буде багатослівним. Оскільки зайві слова не несуть нової

інформації, то за допомогою мінімуму мовних засобів можна

чітко сформулювати думку, виразити максимальну за обсягом

інформацію.

Доречність полягає в такому доборі й організації мовних

засобів, які роблять мову відповідною меті та змісту тексту, ко-

мунікативній ситуації, індивідуальним рисам будь-якої ділової

особи.

Щоб вільно володіти мовою, потрібно:

• засвоїти норми чинного “Українського правопису” і керуватися

ними в діловому мовленні;

• дотримуватися норм літературної мови (правильно вимовляти

українські звуки в потоці мовлення, вживати слова в потрібному зна-

ченні; уникати слів-паразитів, русизмів, жаргонізмів, слів іншомов-

ного походження, якщо в українській мові є відповідники, тощо);

• активно підбирати необхідне слово із синонімічного ряду (якщо

виникають сумніви, значення слів-синонімів можна з’ясувати за

словниками);

• розмежовувати пароніми;

• правильно користуватися графічними скороченнями, абревіа-

турами та складноскороченими словами;

• володіти синтаксичною структурою мови;

• уміти чітко висловити свою думку в різних ділових ситуаціях.

Розділ 2. Лексичні норми ділової мови

Лексичнi норми дiлової мови.

Синонiми, антоніми, омоніми, пароніми в дiловому мовленнi.

Книжнi й iншомовнi слова в документах.

Термiни i професіоналізми в дiлових паперах.

Кліше в діловодстві.

Графічні скорочення в діловодстві.

Абревiатури в діловій сфері.

Ключові слова: синонiми, антоніми, пароніми, книжнi слова,

iншомовнi слова, термiни, професіоналізми, сталi вирази, кліше,

графічні скорочення, абревiатури.

Лексичні норми ділової мови – це правильне слововживання,

вдалий підбір необхідних слів із синонімічного ряду, розме-

жування паронімів, доцільне використання слів іншомовного

походження.