Молоці, прізвищі, подвір’ї

Але більшість іменників на -к(о) мають переважно

Закінчення -у: у війську, ліжку.

Закінчення -у з’являється й тоді, коли іменник вжито з

Прийменником по: по селу (і по селі), місту, полю.

У називному відмінку множини іменники мають

Закінчення -а: вікна, вуха, яблука, коліна, дена (від дно), моря,

Знання, прізвища. Тільки два іменники мають закінчення -і: очі і

Плечі.

У родовому відмінку множини іменники звичайно мають

Нульове закінчення (при цьому між двома кінцевими

Приголосними може з’являтися вставний о або е): яблук, слів,

Озер, вікон, очок, відер, ден (від дно), кілець, пальт, місць,

Століть, знань, питань, облич. У кінці слова нема подвоєння

Приголосних. М’який знак ставиться лише після літер, які

Позначають зубні звуки, після літер, які позначають шиплячі,

М’який знак не пишеться.

Невелика кількість іменників має закінчення -ів: полів (рідко

Піль), морів, відкриттів, почуттів, життів, сприйняттів, по-

Двір’їв, повір’їв, верхів’їв, міжгір’їв, сузір’їв, прислів’їв. Перед

Закінченням -ів подвоєння літер, які позначають приголосні,

Зберігається.

Два іменники мають закінчення -ей: очей (і віч), плечей (і

Пліч).

В орудному відмінку множини іменники звичайно мають

Закінчення -ами: селами, полями, знаннями.

Але два іменники мають закінчення -има: очима і плечима.

Два іменники мають паралельні закінчення: крилами і крильми,

Колінами і коліньми.

Іменники тім’я і вим’я, що звичайно відмінюються, як

Життя, в родовому, давальному й місцевому відмінках однини

Можуть приймати суфікс -ен-: тімені, вимені.

В і д м і н ю в а н н я і м е н н и к і в

ІІІ в і д м і н и

Нижче в таблиці подано буквені відмінкові закінчення

Іменників ІІІ відміни. Закінчення, що трапляються як винятки,

Взято в дужки. Знаком 0 показано нульове закінчення.

Від- Множина

Мін-

ки

Однина

(незалежність, річ)

З основою на

Нешиплячий

(незалежність)

З основою на

Шиплячий (річ)

Н. 0, (-и) -і -і

Р. -і -ей, (-ів) -ей

Д. -і -ям -ам

З. 0 -і, (-ів) -і

О. -ю -ями -ями

М. -і, (-и) -ях -ах

Кл. -е, (-и) Як у наз. відмінку

У називному відмінку однини м’який знак пишеться тільки

Після зубних (д, з, л, н, с, т, ц): доповідь, відомість, галузь, вісь,

Осінь. Після літер, що позначають губні (б, в, м, п, ф), шиплячі,

Та р м’який знак не пишеться: кров, Об, Перм, верф, ніч, жовч,

Фальш, подорож.

В орудному відмінку однини всі іменники мають лише

Закінчення -ю: тінню, честю, матір’ю, подорожжю, ніччю.

Проте в написанні основ цих іменників є певні особливості.

В основі іменника зберігається той самий голосний, що й у

Називному – знахідному відмінку: сіль – сіллю (хоч солі),

Мудрість – мудрістю (хоч мудрості), річ – річчю (хоч речі).

Перед закінченням -ю:

А) літери, які позначають зубні й шиплячі звуки, подвою-