Між однорідними членами:
1) з’єднуваними лише інтонацією (без сполучників): Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля (Довж.);
2) з’єднуваними протиставними сполучниками (а, проте, але, зате, однак): Ніч була темна, але тиха (Н.-Лев.);
3) з’єднуваними повторюваними сполучниками: Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, небезпечне оружжя – жіноча краса (Фр.);
4) між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою (Мирн.);
5) Перед другою частиною парного сполучникаяк…так, не тільки…а й, хоч…але(та), не так…як,що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною (Сух.).
| При однорідних членах:
1) перед одиничними єднальними і розділовими сполучниками: Всі блага і радощі життя створюються працею (Сух.);
2) перед першим повторюваним сполучником, коли з нього починається перелік: Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий…(Сос.);
3) перед повторюваними єднальними сполучниками, що з’єднують однорідні члени попарно: Москва і Київ, Мінськ і Одеса, Брест і Керч – міста-герої;
4) якщо вони утворюють суцільний вираз: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера.
|