2015-09-06
2496
При однорідних членах речення можуть уживатися узагальнюючі слова, які виступають тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.
Виражаються узагальнюючі слова означальними або заперечними займенниками (всякий, кожний, усе, ніхто, ніщо) прислівниками місця і часу (всюди, скрізь, навкруги, завжди, ніде), іменниками, прикметниками.
Вживання двокрапки і тире залежить від позиції узагальнюючого слова стосовно однорідних членів речення.
| Двокрапка ставиться | Тире ставиться |
| 1) Після узагальнюючого слова перед однорідними членами: Я з тобою навпіл все життя поділю: хліб і сіль, і краплину щастя (Мал.). 2) Після слів як – от, а саме, наприклад,що стоять після узагальнюючого слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, а саме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор. | Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення: На річці, в лісі, на полі – всюди німа тиша (Тич.). |
| Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнююче слово, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках – панувала тиша (Н.-Лев.). |
Розділові знаки при відокремлених членах речення
Відокремлення – це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх смислової значущості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнюючі.
Загальними умовами відокремлення є: 1) видільна інтонація; 2) порядок слів;
3) ступінь поширення; 4) смислове навантаження; 5) характер означуваного слова.
