2015-09-06
441
б. тезаурус, синопсис, вокабула
в. конкорданс, енциклопедія, тильда
г. дефініція, глоса, ремарка
№ 74. У художній прозі часто вживаються слова тематичної групи зі значенням „природа”, зокрема: на 100 тис. слововживань земля використовується 116 разів, вода – 85, небо – 56, сонце – 45. Ці дані взяті із:
а. „Етимологічного словника української мови”
б. „Частотного словника...”
в. „Словника української мови”
г. "Словника асоціативних означень".
№ 75. Виділіть рядок, у якому подано назву орфоепічного словника:
а. Волощак М. Неправильно — правильно: довідник з українського словоживання (за матеріалами засобів масової інформації) / [М. Волощак]. — К.: Українська видавнича спілка, 2003. — 160 с.
б. Капелюшний А. О. Стилістика й редагування: практичний словник-довідник журналіста / [А. О. Капелюшний]. — Львів: Паіс, 2002. — 576 с.
в. Погрібний М. І. Словник наголосів української літературної мови / [М. І. Погрібний]. — Вид. 2-е, випр. — К.: Радянська школа, 1964. — 639 с.
г. Гнаткевич Ю. В. Уникаймо русизмів в українській мові!: Короткий словник‑антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки / [Ю. В. Гнаткевич]. — К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2000. — 54 с.
№ 76. видноко́ло; — власне українське складне слово пізнього походження, утворене з основ прикметника ви́дний та іменника ко́ло "обрій", можливо, під впливом п. widnocrąg "тс.". — Див. ще вид, ко́ло. — Пор. виднокру́г. Ці дані взяті із:
а. „Етимологічного словника української мови”
б. "Словника асоціативних означень".
в. „Словника української мови”
г. „Частотного словника...”
№ 77. РОСТИСЛА́В слов.; від рост- (рости) і слав- (слава). РО́СТИК, РО́СТИЧОК, РО́СТЯ; СЛА́ВА, СЛАВКО́, СЛА́ВЦЬО, СЛА́ВИК, СЛА́ВЧИК. — Не можу без Ростислава. Він же такий гарячий, як і Іванко. Ростику мій, воїну ти мій! (А.Хижняк). Ці дані взяті із:
а. „Словника української мови”
б. „Частотного словника...”
в. "Словника асоціативних означень".
г. „Ономастичного словника”
№ 78....напо́внений [напо́ўнеиниĭ], -на, -не; -ні [н΄і]
напо́внення [напо́ўнеин΄:а]
напо́внити [напо́ўниети], -ню, -ниш, -нить, -нять; нак. ‑о́вни...
Ці дані взяті із:
а. "Словника асоціативних означень".
б. „Орфоепічного словника”
в. „Частотного словника...”
г. „Словника української мови”
№ 79. МИЛУВА́ТИ, ГОЛУБИТИ; (око) тішити, звеселя́ти, ра́дувати; д-к що / мн. хто/ ми́лу́є, ста́вши /зви́клий/, п-к пестли́вий, голубли́-, ла́гідний, ніж-, ще́дрий на ла́ску /пе́стощі/, ст. Ці дані взяті із:
а. „Словника паронімів”
б. „Словника синонімів”
в. "Словника антонімів".
г. „Частотного словника...”
№ 80. Виділіть рядок, у якому всі слова містять сему „іти”:
а. марширувати, бігти, фарбувати
б. крокувати, шкандибати, мріяти
в. плентатись, бігти, дивитись.
