Політична боротьба в Законодавчих зборах Франції

1.10.1791 відкрил Зз обрані згідно нової Констит. Депутати зборів розділ на 4 велик групи. Понад третину зборів(права чатина–помірковані)становили прихильники констит монархії– фельяни. Політ клуб їх утв 1791внаслідок розкол Якобін клубу. Демократичн клуби і газети вимаг скинен Людовіка 16 і скасув корол влади. Після битви на Марсовому полі утвор клуб фельянів- від назв колишн монастиря ордену фельянів, де відбув його засідання. Клуб представл інтереси велик фінансистів, власників суден, вел земельн власників, промисловців. Фельяни вважали револ закінченою з ухваленням Констит 1791 та перетвор Фр у констит монархію. До кін берез 1792 король спирався на фельянів, які займ важлив міністерські посади. Лідер– Лафайєт. Жирондисти -лідери– Бріссо, Кондорсе -вираж прагнен широких кіл вел і сер торгов-промисл буржуаз. Їх не задовольн констит 1791. Багато жирондистів було за скасув влади корол, за скасув вето. Меншість збор склад якобінці. Назв поход від–бібліот монаст св.Якова(монтаньяри)- виступ за зміни в сусп. Лідер– Робесп’єр. Отр таку назву, тому, що сиділ на горішн лавах у залі засіда. Найчисл група склад із незалежн депутатів. Перші розбіжн між жирондист і монтаньяр виник через питан про війну, яку жирондисти вваж необхідн почати проти Авст і Прус. У берез 1792 король дав відставку міністрам-фельянів і замість них признач жирондистів. З приводу ролі Париж, ступеня централіз влади, способу обран уряду почалися суперечки між монтаньяр і жирондист. З осені 1792 загостр б-ба в питанні про суд над Людов 16. Жиронд твердили, що король не підляг суду Конвенту. Монтан закликали стратит короля як тирана і зрадника.21.01.1793 короля страчено. З часом жиронд усунен з конвент і арешт. Так панув жиронд закінч.