Встановлення якобінської диктатури

На поч 1793 до антифр коаліц приєдн Анг. Зразу ж після ув’язн Люд 16 вона розірв диплом віднос із Фр, а у лют 1793 Конвент оголос війну Англ. На поч трав фр війська під командув генерала Дюмурє зазн поразк у Бельг. Дюмурє перейш на сторон австр. 10 берез при відсутн декрету конвента про призив до арм 300тис чол у Ванді підняли повстан відсталого селянст. Через певн час роялісти поч створ з цих загонів єдину контрреволюц арм. Жирондистський Конвент в’яло боровся із вандейським повстан. Повсталі заволод кількома містами. Після переходу влади до якобін 12-13 груд 1793 повстання подавлено. Врезультаті повстан загин близ 600тис фр. Діяльність жирондистів виклик невдовол низів та селян. В кругах жирондистів поч паніка, яка була викликана страхом перед заглибл революц. Також їм інкримінувал зрада Дюмурє. У більшості міст жиронд були сильніш за якобінців. Останні звернулись до ініціативи парижськ секції. 31 трав повстан комітет секції Парижу організ масову демонстрац парижан та загонів Нац гвардії до приміщ Конвенту. На засіданні Конвенту виступив Робеспєр, який підтрим вимоги народу. 2 черв вранці в Комуні Парижа відбул засідан повстанськ комітету, на якому взяли верх прихильн рішучих дій. Прийнято текст петиції, який говор, що якобін прийшли врятув народ, закликали народ до радикал дій. Близько 100тис чол зайняли вулиц Парижа. Загони Нац гвардії з гарматами оточ конвент. Врезультаті конвент прийн рішен про арешт лідерів жирондист. Народн повстан перемогло.