Визначення норм для тесту

На етапі створення тесту формується деяка група випробовуваних, на якій проводиться даний тест. Середній результат виконання цього тесту в даній групі прийнято вважати нормою. Середній результат – ця не однина, а діапазон значень (див. мал. 1: зона середніх значень – 43, 44, 45 балів). Існують певні правила формування такої групи випробовуваних, або, як її інакше називають, вибірки стандартизації.

Правила формування вибірки стандартизації:

1. вибірка стандартизації повинна складатися з респондентів, на яких у принципі орієнтований даний тест, тобто якщо створюваний тест орієнтований на дітей (наприклад, тест Амтхауера), то і стандартизація повинна відбуватися на дітях заданого віку;
2. вибірка стандартизації повинна бути репрезентативною, тобто бути зменшеною моделлю популяції по таких параметрах, як вік, підлога, професія, географічний розподіл і т.д. Під популяцією розуміється, наприклад, група дошкільників 6-7 років, керівників, підлітків і т.д.

Розподіл результатів, отриманих при тестуванні випробовуваних вибірки стандартизації, можна зобразити за допомогою графіка – кривою нормального розподілу. Цей графік показує, які значення первинних показників входять в зону середніх значень (в зону норми), а які вище і нижче за норму. Наприклад, на рис.1 зображена крива нормального розподілу для тесту "Прогресивні матриці Равена".

Частіше всього в керівництві до того або іншого тесту можна зустріти вирази норми не у вигляді сирих балів, а у вигляді стандартних похідних показників. Тобто норми до даного тесту можуть бути виражений у вигляді Т-баллов, децилей, процентилей, станайнов, стандартних IQ і ін. Переклад сирих значень (первинних показників) в стандартні (похідні) робиться для того, щоб результати, отримані по різних тестах, можна було порівнювати між собою.

Похідні показники виходять шляхом математичної обробки первинних показників.

Первинні показники по різних тестах не можна порівнювати між собою унаслідок того, що тести мають різну внутрішню будову. Наприклад, IQ, отриманий за допомогою тесту Векслера, не можна порівнювати з IQ, отриманим за допомогою тесту Амтхауера, оскільки ці тести досліджують різні особливості інтелекту і IQ як сумарний показник по субтестах складається з показників різних по будові і змісту субтестів.

" Будь-яка норма, в чому б вона ні виражалася, обмежується конкретною сукупністю людей, для яких вона вироблялася... Стосовно психологічних тестів вони (норми) жодним чином не абсолютні, не універсальні і не постійні. Вони просто виражають виконання тесту випробовуваними з вибірки стандартизації" А.Анастазі.