Суднові документи: значення, види, характеристика

Класифікація суднових документів:

1) за категорією нормативних актів, які встановлюють вимоги наявності цих документів на судні:

1. документи, наявність яких встановлюється національним нормативними актами держави прапора;

2. документи, наявність яких регламентована вимогами міжнародних нормативних актів;

2) за легітимацією суб’єкта, який складає документ:

3. документи, які видаються відповідними компетентними органами держави та засвідчують певні якості судна;

4. документи, які складаються адміністрацією судна та відображають внутрішню організацію його діяльності (документи, які відображають весь процес життєдіяльності судна);

3) за юридичною силою документа – оригінали та копії;

4) за іншими ознаками.

Суднові документи врегульовані статтею 35 КТМУ, де зазначено, що судно повинно мати такі основні суднові документи:1. свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент); - це свідоцтво видається капітаном порту відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції про умови реєстрації суден 1986 р.; у різних країнах цей документ називається по-різному (наприклад – Сертифікат про мальтійську реєстрацію). 2. свідоцтво про право власності на судно; - видається органом, який видав Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України; втрачає силу у випадку втрати судном права плавання під Державним прапором України або під час переходу судна від одного власника до іншого; вимога про наявність документа на судні встановлена КТМ України;3. класифікаційне свідоцтво; (свідоцтво про придатність до плавання) видається органом, який здійснює технічний нагляд за судном; в ньому вказуються: клас судна, а також район, у межах якого судно визнається придатним до плавання, або відмічається, що воно може плавати у будь-яких районах; вимога SOLAS-74, MARPOL-73/78.4. обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства); - для суден, які виконують міжнародні рейси, видається відповідно до вимог ст..7 Конвенції по обмірюванню1969 р., а для суден каботажного плавання – відповідно до ст..2 Конвенції по обмірювання суден внутрішнього плавання 1966 р.; таке свідоцтво видається від імені держави класифікаційним товариством та посвідчує вантажомісткість; складається відповідно до зразку, зазначеному у Додатку ІІ Конвенції 1969 р. на офіційній мові (англійській або французькій мові) та мові країни видання. Втрачає чинність, якщо мали місце значні конструктивні зміни судна, які потягли за собою зміни у вантажопід’ємності, використанні об’єму, загальній кількості пасажирів, яких дозволено перевозити на судні тощо. За даними обмірного свідоцтва справляються корабельний та лоцманський збори, а також збори за проходи каналів та вузкостей. Судна, які несуть спеціальну державну службу, а також спортивні судна можуть не мати обмірного свідоцтва;5. свідоцтво про мінімальний склад екіпажу; - видається відповідно до вимог Правил V / 13b Міжнародної коненції з охорони людського життя на морі 1974 р., а також відповідно до принципів та положень Резолюції ІМО А.481 (XII). Регламентує мінімальний склад екіпажу, за якого допускається вихід до моря; він залежить від типа, району плавання та призначення судна. Хто встановлєю мінімальний склад (Мінінфраструктури?) 6. список осіб суднового екіпажу (суднова роль);- складається за формою, встановленою Мінінфраструктури? І є доказом укомплектування судна належним за кваліфікацією та кількістю екіпажем; суднова роль має важливе значення для іміграційної влади порту заходу судна;7. список пасажирів, що перебувають на судні;- складається пасажирським помічником капітана та має подвійне значення: він призначений для обліку осіб, які знаходяться на судні, з іншої – також призначений для іміграційної влади порту заходу судна.8. судновий журнал;9. машинний журнал (для суден з механічним двигуном);10. санітарний журнал;11. суднове санітарне свідоцтво; - містить висновок органів санітарного надзору про готовність судна до плавання, про необхідні для цього заходи та про строки їх проведення. Сідоцтво видається санітарно-епідеміологічною станцією на водному транспорті та дійсне протягом встановленого у ньому строку. 12. пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12
пасажирів; - видається класифікаційним товариством відповідно до вимог Конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р.; підтерджує, що судно відповідає всім вимогам, які висуваються до пасажирських суден стосовно конструкції, стійкості, забезпечення водовідливних, пожежних та рятувальних засобів; може видаватися Свідоцтво про виключення;13. дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку; - ліцензія на право користування судновою радіостанцією видається Міністерстом інфраструктури відповідно до вимог Глави IV Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р. Всі правила приведені у відповідність до Протоколу 1988 р., прийнятого Конференцією 1988 р. з глобального морської системи зв’язку під час лиха та для забезпечення безпеки (ГМСЗБ) (рос. ГМССБ). Відповідно до правил Конвенції комплектація обладнання, яке необхідно мати на борту судна, залежить від морських районів, у яких дозволено плавання судна. Мировой океан розділений на чотири райони: А1 район у межах зони дії у режимі реадіотелефонії щонайменше однієї берегової УКХ-станції (рос. – УКВ-станции) (приблизно у радіусі 25 морських миль від такої станції); А2 - район у межах зони дії щонайменше однієї берегової середньохильової станції, яка забезпечує можливість передання повідомлень про лихо з використанням цифрового вибіркового визову (приблизно 100 миль від такої станції); А3 район у межах дії системи геостаціонарних супутників Міжнародної організації морского супутникового зв’язку (INMARSAT), який покриває весь земний шар за виключенням полярних районів; А4 - район за межами морських районів А1, А2, А3.14. свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; а також для наукових, навчальних і культурних цілей; - видається класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд за судном, відповідно до ст. 16 Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 р.; видається від імені держави строком на більше 5 років; форма – у Додатку ІІІ до Конвенції; складається англійською або французської моою чи мовою країни видачі. Може бути Міжнародне сідоцтво про виключення для вантажної марки.15. журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря. Перелік цих документів не є вичерпним та носить орієнтовний характер. Список осіб суднового екіпажу (суднова роль), список пасажирів, судновий радіо- і машинний журнали ведуться за формою і правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, а на риболовних суднах - центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.Санітарний журнал ведеться за формою і правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.Судна, зареєстровані в Судновій книзі України, замість свідоцтва плавання під Державним прапором України (судновий патент) та свідоцтва про право власності на судно).Судно, що плаває за кордон, повинно також мати документи, передбачені міжнародними договорами України.Існують винятки щодо наявності суднових документів (ст.36 КТМУ), а саме:судно, що несе спеціальну державну службу, а також спортивне судно можуть не мати обмірного свідоцтва. Однак місткість судна, що несе спеціальну державну службу, може бути визначена спрощеним способом з видачею відповідного посвідчення.Судно, що плаває в портових або прибережних водах, може не мати машинного і санітарного журналів, якщо інше не встановлено правилами ведення цих журналів. Риболовне судно довжиною 24 і більше метрів, крім документів, зазначених у статті 35 КТМУ, повинно мати міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна. Це правило не застосовується до суден, що використовуються виключно для спорту і відпочинку, обробки риби та інших ресурсів моря, проведення досліджень і навчання, перевезення риби (ст.37 КТМУ). Міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна видається класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд за судном відповідно до вимог Торремоліносскої міжнародної конвенції з безпеки риболовних суден. Всі суднові документи, які знаходяться на судні, визнаються державами або на підставі міжнародних договорів, або за принципом взаємності. Однак у тому випадку, якщо є достатні підстави вважати, що дані, які містяться у цих документах, не відповідають фактичному стану судна, а також у тому випадку, якщо документи відсутні або прострочені, судно може бути підданим огляду компетентними органами держави порту.До документів, які передбачені міжнародними договорами України та повинні бути на судні, яке плаває за кордон, можна віднести:1. свідоцтво про управління безпекою - видається пасажирським суднам, високошвидкісним вуднам, нафтовим танкерам, такерам-хімовозам, газовозам, навалювальним? суднам та вантажним високошвидкісним суднам валовою місткістю 500 одиниць та більше, які відповідають вимогам Правила IX / 4 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р.;2. свідоцтво про безпеку вантажного судна за конструкцією – видається вантажному судну валовою місткістю 500 одиниць та більше після огляду, якщо воно відповідає вимогам з огляду вантажних суден, які викладені у Правилі 1/10 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р.;3. свідоцтво про безпеку вантажного судна з обладнання та постачання? - видається вантажному судну валовою місткістю 500 одиниць та більше після його перевірки, якщо воно відповідає відповідним вимогам Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р.;4. документ про дозвіл на перевезення зерна - видається кожному судну, яке завантажується відповідно до правил глави IV Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р.; визнається доказом того, що судно придатне відповідати вимогам безпеки під час перевезення зерна;5. міжнародне мвідоцтво про запобігання забрудненню під час перевезення шкідливих рідин наливом – видається після огляду відповідно до положень Правила 10 Додатку ІІ до Міжнародної конвенції з запобігання забруднення з суден 1973/78 р.;6. міжнародне свідоцтво про придатність судна для перевезення небезпечних хімічних вантажів наливом – видається після початкового або періодичного огляду танкеру-хімовозу, який виконує міжнародні рейси та відповідає відповідним вимогам Міжнародного кодексу з хімовозів;7. свідоцтво про придатність судна для перевезення скраплених газів наливом – видається після початкового або періодичного огляду газовозу, який відповідає відповідним вимогам Кодексу з газовозів. До документів, які ведуться на судні та відображають весь процес його життєдіяльності, належать всілякі журнали та деякі інші документи. Правовий зміст цих документів в тому, що відомості, які в них містяться, є важливим джерелом доказів під час розслідування надзвичайних обставин, а також під час розгляду судових та арбітражних спорів. + журнал нафтових операцій – повинні мати танкери, які перевозять нафту, валовою місткістю 150 одиниць та більше, а також всі інші судна місткістю 400 одиниць та більше. Вимога наявності журналу реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря встановлені у Правилі 20 Додатку 1 Міжнародної конвенції з запобігання забруднення з суден 1973 р.8. журнал реєстрації заході з попередження забруднення моря – повинні мати танкери, які перевозять нафту, валовою місткістю 150 одиниць та більше, а також всі інші судна місткістю 400 одиниць та більше. Вимога наявності журналу реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря встановлені у Правилі 26 Додатку 1 Міжнародної конвенції з запобігання забруднення з суден 1973 р.9. маніфест про небезпечні вантажі або вантажний план – вимога встановлена Правилом VII/5(5) Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 р., а також Правилом 4 Додатку ІІІ Міжнародної конвенції з запобігання забруднення з суден 1973 р.10. журнал вантажних операцій – вимога Правила 9 Додатку ІІ Міжнародної конвенції з запобігання забруднення з суден 1973 р.; він може бути частиною офіційного судового журналу або окремим журналом за формою, встановленою доповненням IV до додатку) тощо.Органи, що видають суднові документи, закріплені статтею 38 КТМУ. Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України і свідоцтво про право власності на судно видаються капітаном порту, в якому судно зареєстроване у Державному судновому реєстрі України. Судновий білет видає орган, що зареєстрував судно у Судновій книзі України. Свідоцтво про придатність до плавання, обмірне свідоцтво, пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку, свідоцтво про відповідність спеціальним вимогам для суден, що перевозять небезпечні вантажі, а також інші суднові документи, що передбачені міжнародними договорами України з питань безпеки мореплавства, видає класифікаційне товариство за дорученням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. З дозволу класифікаційного товариства окремі категорії суден можуть не мати обмірного свідоцтва або свідоцтва про вантажну марку.Дозвіл на право користування судновою радіостанцією видається центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку. За видачу суднових документів справляються збори, порядок та розмір яких встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Документи, зазначені у статті 35 КТМУ, повинні зберігатися на судні в оригіналах, за винятком свідоцтва про право власності на судно і суднового білета, що можуть бути в нотаріально засвідченій копії (ст.39 КТМУ.