2015-10-14
1029
Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження його в пересуванні, здійснюване для забезпечення морських вимог під час перебування судна в морському порту. Арешт суден може здійснити (або звільнити з-під арешту) своїм рішенням суд, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті. Голова заарештовує судно, якщо є домовленість на цей рахунок (ст.41 КТМУ).
Арешт судна врегульований главою 4 розділу І КТМУ. Правила про арешт застосовуються до суден, що перебувають у державній власності та здійснюють виключно комерційну діяльність.
В інших країнах арешти здійснюються відповідно до національного законодавства судовими органами.Для регулювання арешту суден прийнято 2 міжнародні конвенції:- Міжнародна конвенція щодо уніфікації правил арештів суден 1952 р. (Україна не є учасницею цієї конвенції);- Конвенція про арешт суден 1999 р. (Україна не є учасницею).
Процедура арешту: Судно, що належить судновласнику - боржнику, затримується в порту. Судно або вантаж можуть бути затримані в морському порту начальником порту на прохання особи, яка має морську вимогу. Розпорядження начальника порту про затримання судна дійсно протягом 3 діб. Якщо протягом 72 годин не прийнято рішення суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії про накладення на судно чи вантаж, воно підлягає негайному звільненню. Відповідальність за збитки, завдані необгрунтованим затриманням судна або вантажу несуть особи, на вимогу яких відбулося затримання. Не підлягають затриманню судна, що перебувають на держслужбі й належать іншим державам (рятувальні, лоцманське, з охорони навколишнього середовища і т.д.).
|
|
|
Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з:
1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв'язку з експлуатацією судна;
2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров'я на суші або на воді у прямому зв'язку з експлуатацією судна;
3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу;
4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування;
5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій;
|
|
|
6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами;
7) будь-яким договором використання або фрахтування судна;
8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні;
9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв'язку з ним;
10) загальною аварією;
11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів;
12) буксируванням;
13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його;
14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна;
15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці;
16) заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені;
17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом;
18) страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;
19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером;
20) будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним;
21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку;
22) заставою судна;
23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.
Судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов:
а) вимога входить до категорії привілейованих вимог (таких, що підлягають переважному задоволенню перед іншими вимогами, у тому числі перед вимогами, забезпеченими заставою) згідно з пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 358 КТМ; тобто
б) вимога грунтується на зареєстрованій заставі судна;
в) вимога стосується права власності на судно або володіння
ним;
г) вимога, не зазначена у підпунктах "а", "б" і "в", але якщо особа, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна;
- фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна.
Заарештоване судно звільняється з-під арешту при наданні забезпечення морської вимоги в прийнятній формі та достатнього за розміром. За відсутності угоди сторін про форму й розмір забезпечення морської вимоги суд визначає форму і розмір самостійно, який не повинен перевищувати вартості судна.В якості забезпечення може служити інше майно боржника за згодою кредитора; гарантія банку; гарантія Клубу взаємного страхування.Будь-яке прохання про звільнення судна з-під арешту у зв'язку з наданням забезпечення морської вимоги не означає визнання відповідальності і відмови від засобів захисту. Особа, яка забезпечує морську вимогу, може звернутися з проханням зменшити, змінити або анулювати забезпечення (ст.44 КТМУ)..
Судно, яке було арештоване і звільнено від арешту або стосовно якого забезпечення морської вимоги уже було надано, може бути арештовано знову або арештовано на ту ж морську вимогу при наявності наступних умов:
1) розміри забезпечення тієї ж вимоги, одержаного раніше, є недостатнім; за умови, що загальний розмір забезпечення не може перевищувати вартості судна;
|
|
|
2) особа, яка вже надала забезпечення морської вимоги, не спроможна виконати своє зобов'язання повністю або частково;
3) судно, яке було вже арештовано і забезпечення морської вимоги було вже надано, було звільнено на прохання або за згодою особи, яка заявила вимогу за наявності підстав;
4) особа, яка заявила вимогу, не змогла вжити необхідних заходів, щоб перешкодити звільненню.
Випадки, коли судно не може бути заарештовано.
Будь-яке судно, яке могло бути арештовано на ту ж морську вимогу, не підлягає арешту, якщо:- розмір забезпечення такої вимоги не є недостатнім (тобто є достатнім). Законодавство багатьох країн передбачає внесення забезпечення для відшкодування збитків у разі незаконного арешту судна.
Судно, що було вже арештовано і звільнено з-під арешту або стосовно якого забезпечення морської вимоги уже було надано, може бути арештовано знову або арештовано на ту ж морську вимогу лише за наявності хоча б однієї з таких умов (ст.45 КТМУ):
а) розмір забезпечення тієї ж вимоги, одержаного раніше, є недостатнім за умов, що загальний розмір забезпечення морської вимоги не може перевищувати вартості судна;
б) особа, яка вже надала забезпечення морської вимоги, не спроможна виконати своє зобов'язання повністю або частково;
в) судно, що вже було арештовано, або забезпечення морської вимоги, що вже було надано, було звільнено на прохання або за згодою особи, яка заявила вимогу, при наявності для цього підстав;
г) особа, яка заявила вимогу, не змогла вжити всіх необхідних заходів до того, щоб перешкодити звільненню.
Будь-яке судно, яке могло бути арештовано на ту ж морську вимогу, не підлягає арешту, якщо:
а) розмір забезпечення такої вимоги, що вже отримана, не є недостатнім або
б) не застосовуються правила, що містяться в пунктах "б" і "в" частини першої статті 45 КТМУ.
4.Захист інтересів власника заарештованого судна або фрахтувальника за бербоут-чартером.
Особа, на вимогу якої судно арештовано, несе відповідальність за будь-які збитки, завдані власнику судна або фрахтувальнику його за бербоут-чартером у результаті необгрунтованого арешту судна або надання надмірного забезпечення морської вимоги.
|
|
|
Суд, господарський суд або голова Морської арбітражної комісії можуть як умову арешту судна або продовження арешту, накладеного раніше, зобов'язати особу, яка заявила вимогу про це, надати забезпечення морської вимоги в розмірі та на умовах, визначених судом або головою Морської арбітражної комісії, у зв'язку з будь- якими збитками, що можуть бути заподіяні власникові судна чи фрахтувальникові його за бербоут-чартером в результаті необгрунтованого арешту судна або надмірного забезпечення морської вимоги і за що така особа може нести відповідальність (ст.46 КТМУ).
